Можливо це мій шанс ?

—Ну і що тут такого ? Можна хоча б один день відпочити . Набридло бути серйозним ! Сьогодні можна забути про всі проблеми . Гуляємо скільки захочемо і ні про що не думаємо .— сказав Даня .

—Не повіриш , але я з тобою згодна .— Давно я так ні з ким не відпочивала . Весь час готувалася до екзаменів і часу на прогулянки не було взагалі . 

Даня - мій найкращий друг дитинства . Наші батьки дружили ще з шкільних років , тому ми часто їздили на відпочинок разом. День народження у нього 12 липня , як і у мене . 

 У школі ми були ще тією "бандою". Всі 8 років , що я навчалася у Львові , я завжди сиділа з ним за однією партою.  На нас часто скаржилися вчителі , через те , що ми розмовляємо на уроках , або розмалювали крейдою стільці однокласникам . Одного разу дійшло все до того , що наших батьків викликали до директора ! А знаєте яка причина ? Ми випустили папугу  з клітки , що була в кабінеті біології. От навіщо тримати бідну пташку в неволі ? Звісно , що від батьків нам тоді добряче влетіло . Але папуга була врятована !

—Доброго дня ! Що бажаєте замовити ? — до нас підійшла офіціантка , щоб взяти замовлення . 

—Мені , будь ласка , полуничне морозиво і американо з молоком . А цій , — хлопець  вказав на мене .— леді - подвійну порцію шоколадного морозива з карамелью та арахісом  і апельсиновий сік . Все правильно , Ніко ?

— Нічого собі , я приємно здивована . Ти досі пам'ятаєш . Все вірно ! — Він досі не забув яке моє улюблене морозиво . Похвально . 

— Замовлення прийнято . Через дві хвилини все буде готово.— посміхнулася дівчина і пішла до іншого столика .

— Добре , дякую . — сказав Даня . — А тепер розповідай , що у тебе в житті відбуваєтся ? Як мама ? 

— Навіть не знаю з чого саме почати . Після того , як ми переїхали в Вознесеньськ , багато чого змінилося . Ми купили невеликий будинок в центрі містечка . Звісно , що я довго не могла звикнути до нього . Цілий рік намагалася змиритися з втратою батька . Мама не знала , але кожну ніч я тихесенько плакала в подушку , щоб ніхто не чув . Мені довелося перейти навчатися в нову школу . Вчителі знали причину мого переїзду , тому часто я чула слова підтримки та співчуття .  На жаль , вони робили тільки гірше . Ти ж знаєш , що я не люблю говорити на <<цю>> тему . У мене з'явилися нові друзі , але я нікому не могла довіряти на всі сто відсотків . Якщо чесно , то кращого друга ніж ти - нема ! Мамі вже набагато краще . І ... сьогодні я дещо дізналася . Мій батько живий ! Уявляєш ? — Дані можна довіряти , він ніколи не видасть моїх таємниць . 

— Щоооо? Тобто живий ? З чого ти це взяла ? — Він був дуже здивований , але ж це не дивно .

— Сьогодні рано , коли я мала їхати в Київ , мама мені сказала , що тато живий . Зараз він живе в Штатах . Тільки я не можу зрозуміти , як так вийшло . Чому я тільки сьогодні про це дізналася ... 

— Капець ! Ти тримайся . Пам'ятай , що ти завжди можеш розраховувати на мою допомогу. — Намагався підтримати хлопець. 

— Дякую . Тепер твоя черга . Що у тебе нового ? Як живеться в Києві ? — не тільки ж про мене будемо говорити . Якщо чесно , то мені справді цікаво , що у нього в житті відбувається . 

Раніше ми завжди розповідали один одному всі свої таємниці .Він розуміє мене краще за всіх і завжди готовий вислухати і розвеселити .  До речі , у мене найкращої подруги ніколи не було . Єдиним кращим другом був - Даня . Дуже часто ми з ним сперечалися , але ж ми були ще діти . Пройшло 3 роки , як я його не бачила . Хлопець так змінився , що я його не відразу впізнала . 

Тільки зараз я помітила який він гарний . Даня високого зросту, спортивної статури . Ще з першого класу він займається футболом та айкідо , тому завжди хлопець в гарній формі . У нього маленький ніс, тонкі губи та красиві ямочки на щоках. Мене завжди приваблювало його очі . Вони у нього зелено-карого кольору. Волосся - темне  , як шоколад  . 

— Моє життя кардинально змінилося , після того , як ти поїхала з міста . Батьки розлучилися . Мама одразу поїхала до свого нового чоловіка . Тато почав випивати . Кожного дня , як я приходив зі школи , він дивився наші сімейні фото і пив горілку . Я не міг на це більше дивитися , як він страждає , але зробити нічого не міг . Якось одного дня , я прийшов з тренувань , а батько вперше був тверезий . На столі мене чекала смачна вечеря . Я так зрадів , що все нарешті буде , як раніше . Але мої пригоди тільки починалися ! — Хлопець так емоційно все розповідав , наче актор . 

— Я дізнався про договір . Потім ми переїхали до Києва . Я граю у Київській команді по футболу . Батько займається своїм бізнесом . Можливо ти чула про його журнал <<У пошуках правди >> . Декілька статей написав я ! — знову вихваляється .

— Так , чула про цей журнал . Круто , я рада за тебе . Ти справді молодець ! — Про нього я вже давно знаю . Слідкує за всіма випусками . Статті на вищому рівні . Завжди одна правда , чого не скажеш про інші журнали або газети . Іноді можуть таку маячню написати , що хоч стій , хоч падай .

—До речі . У мене є для тебе хороша новина !— Щось мені це вже не подобається . Коли він так говорить , то ми обов'язково попадаємо в якійсь неприємності .

—Надіюсь , що новина справді хороша . 

—Мій батько шукає молодих ,талановитих журналістів . Зараз проходить конкурс . Якщо ти виграєш, то тебе беруть на роботу в редакцію . Це буде щось типу практики . Заодно і зарплатня буде , для студента це дуже добре . 

— Ооо, це ж круто . Я хотіла б спробувати . Коли відбудеться конкурс ? Що потрібно для участі ? — Мені сподобалася ця пропозиція , адже гроші потрібні , щоб швидше забрати маму до себе . 

— Чудово ! Конкурс вже через 7 днів . Ти з своєю командою повинна …

—Стій ! Що за команда ? — я перебила слова хлопця . 

— Ой , забув . Завтра о 9:00 потрібно прийти в офіс мого батька . Там буде жеребкування і нас поділять на команди , в кожній по три людини . Ця команда повинна написати статтю . 10 липня на офіційний сторінці журналу , в інтернеті буде опитування . Яка команда назбирає більшу кількість голосів , ті отримають роботу в редакції . — Єдине , що мені не подобається - це команда . Я звикла працювати самій .