Розділ 9. Спасіння

Але варто зазначити, що такий спосіб життя привів мене до реабілітаційного центру, і це поклало початок новому етапу в моєму житті.

Сам по собі реабілітаційний центр — це місце скупчення проблемних людей. Атмосфера там гнітюча й похмура. Туди потрапляють люди, які опустилися на саме дно внаслідок тих чи інших залежностей. У всякому разі, той центр, у якому мені довелося побувати, був саме таким. Він розташовувався на околиці міста, поруч із міським кладовищем. Контингент гірший, ніж у в’язниці. Тобто самі працівники центру колись теж були залежними від наркотиків чи алкоголю, але зуміли змінити своє життя. І треба віддати їм належне: вони справді намагаються допомагати людям, відновити їхню душевну рівновагу, допомагають налагодити стосунки з близькими, відновити документи, кому це потрібно, а також допомагають повернутися в суспільство.

Але все це — лише наслідок того, у чому полягає справжня мета такого реабілітаційного центру. Його мета — привести людину до Бога. Навчити молитися та навчити живому спілкуванню з Богом. Основне завдання — змінити мислення людини. Перепрограмувати, якщо хочете. Тобто після проходження курсу реабілітації людина виходить звідти зовсім іншою. Вона не відмовляє собі в тому, щоб щось вжити, у неї просто зникає в цьому потреба. Особисто моє спостереження: будь-яка залежність — це спосіб змінити навколишній світ за допомогою якихось допінгів. Неважливо, що це буде — алкоголь чи наркотики. Людина може перестати пити, але при цьому щодня облизуватися, дивлячись на пляшку в магазині. І рано чи пізно це знову призведе до повернення до колишнього життя. А центр допомагає повністю змінити твоє мислення, навчити тебе спілкуванню з Богом, і завдяки цьому людина змінює своє життя. Я особисто був у цьому реабілітаційному центрі кілька разів, але жодного разу мені там не допомогли позбутися згубних звичок. Напевно, через те, що я жодного разу не пройшов реабілітацію повністю. Мене вистачало максимум на тиждень. Потім я просто там починав божеволіти. Це похмуре місце, де ти перебуваєш в оточенні людей, у яких життя повністю зруйноване. Сама атмосфера така, що тобі хочеться звідти втекти. Я так і зробив під час свого останнього перебування там. Але головне, що я все-таки встиг той короткий проміжок часу провести там з користю. Завдяки тому, чого там навчали, я дізнався, яку важливу роль у житті людини відіграє молитва, дізнався, що таке проповіді, і завдяки цьому всьому, лише через пару років, у моє життя прийшли усвідомлення, каяття та спасіння.

Як то кажуть, не можна судити про методи, поки не побачите результатів.