Після того, як їхні стосунки з Лео перейшли на новий рівень, Саша відчула дивну гармонію в своєму житті. Все більше вона розуміла, що тепер її амбіції та особисте щастя можуть існувати разом, і це додавало їй сил. В офісі Fintra справи йшли добре: команда продовжувала працювати над важливими проектами, інвестори залишалися задоволеними результатами, а репутація компанії зростала.
Одного дня Саша отримала несподіваний дзвінок від одного з її давніх знайомих у сфері технологій. Це був Майк, з яким вона працювала кілька років тому на іншому проекті. Їхня співпраця була успішною, але потім їхні шляхи розійшлися через нові виклики і можливості для кожного.
— Привіт, Сашо! — радісно привітав її Майк. — Я знаю, що ти зараз зайнята своїм проектом, але я маю для тебе цікаву пропозицію. Хотів би обговорити можливість партнерства для нового стартапу. Це щось нове і перспективне, і я подумав, що ти могла б зацікавитися.
Саша зацікавилася. Вона завжди була відкрита для нових викликів і знала, що Майк був надійним партнером. Проте вона також розуміла, що новий проект може вимагати багато часу і зусиль.
— Цікаво, — відповіла вона. — Але ти ж знаєш, я зараз повністю зайнята Fintra. Це великий проект, і я не можу відволікатися.
— Звісно, я це розумію, — продовжив Майк. — Але це щось інше, щось інноваційне, що може змінити ринок. Може, ми зустрінемося і обговоримо деталі? Я впевнений, ти зможеш знайти час для цього.
Саша взяла паузу, обдумуючи пропозицію. Вона завжди прагнула до нових горизонтів, але тепер її пріоритети змінилися. Вона мала більше відповідальності, не лише перед своєю компанією, але й перед людьми, які стали частиною її життя.
— Добре, Майку, — відповіла вона після короткої паузи. — Давай зустрінемось і обговоримо все детальніше. Але я не обіцяю, що зможу одразу взятися за новий проект.
Майк був задоволений її відповіддю.
— Чудово! Ми можемо зустрітися завтра вдень, я покажу тобі наші плани. Обіцяю, це щось неймовірне.
Саша завершила розмову, відчуваючи невелике хвилювання. Вона завжди була амбітною, і нові можливості завжди привертали її увагу. Але зараз вона розуміла, що кожен новий проект вимагатиме більше часу та енергії, а її життя вже не крутилося лише навколо роботи.
Ввечері вона зустрілася з Лео, щоб поговорити про день і нову пропозицію від Майка. Вони сиділи за столиком у їхній улюбленій кав’ярні, і Саша поділилася своїми думками.
— Майк запропонував новий проект, — сказала вона, задумливо помішуючи каву. — Це може бути велика можливість, але я не впевнена, що зможу впоратися з таким навантаженням. Між Fintra і особистим життям я вже багато взяла на себе.
Лео уважно слухав, киваючи.
— Звучить цікаво, але ти права, потрібно обдумати все. Можливо, тобі не обов’язково одразу братися за це? Можна знайти спосіб співпрацювати без того, щоб занурюватися в проект повністю?
Саша задумалася над його словами. Це було раціональне рішення, і вона відчувала, що Лео завжди допомагає їй знайти баланс.
— Ти правий, — погодилася вона. — Мені варто бути обережною і не поспішати.
Вони продовжили вечір, обговорюючи можливі варіанти розвитку подій. Саша відчула, що має підтримку, і це додавало їй упевненості у прийнятті рішень. Вона знала, що новий проект може бути цікавим викликом, але тепер мала більш усвідомлений підхід до того, як розподіляти свій час і енергію.
Наступного дня Саша зустрілася з Майком у сучасному коворкінгу, де він працював над своїм новим стартапом. Майк виглядав натхненним, і це одразу ж передавалося Саші. Вони сіли за стіл, і він почав демонструвати плани проекту.
— Це новий продукт для автоматизації фінансових процесів, — почав Майк, розгортаючи графіки та прототипи. — Він може значно полегшити управління фінансами для малого та середнього бізнесу. Ми вже маємо попередні інтереси від кількох інвесторів, але для справжнього прориву нам потрібен хтось із твоїм досвідом. Ти зможеш допомогти нам вивести цей продукт на ринок.
Саша уважно слухала, переглядаючи дані. Проект справді виглядав перспективно, але вона відчувала, що зараз її ресурси вже обмежені через Fintra.
— Це дійсно вражаюче, Майку, — сказала вона після паузи. — Але я маю бути чесною. У мене вже є великі зобов’язання перед Fintra. Я не впевнена, що зможу взяти на себе повну участь у новому проекті.
Майк кивнув, його обличчя залишилося спокійним, але відчувалося, що він обмірковує відповідь.
— Я це розумію, Сашо, — відповів він. — Я не прошу тебе одразу занурюватися в проект на повну. Можливо, ти могла б бути нашим радником або допомагати на більш стратегічному рівні. Твій досвід — це те, що нам зараз потрібно, і я впевнений, що ми знайдемо формат, який не вимагатиме від тебе забагато часу.
Саша задумалася. Ідея бути радником була значно менш обтяжливою, ніж повне занурення в новий стартап, але водночас вона відчувала, що її амбіції знову починають брати гору. Вона завжди хотіла розширювати свої горизонти, і цей проект міг відкрити перед нею нові можливості.
— Це звучить цікаво, — відповіла вона, все ще обдумуючи. — Мені потрібно трохи часу, щоб все зважити. Я не хочу приймати поспішних рішень.
Майк усміхнувся, відчуваючи, що це вже був позитивний знак.
— Без проблем, — сказав він. — Ти знаєш, де мене знайти. Я не поспішаю, але буду радий, якщо ти приєднаєшся, навіть на умовах радника.
Саша кивнула, вдячна за його розуміння. Вона пообіцяла подумати над пропозицією і повернулася до офісу Fintra, занурена в думки. Вона знала, що цей проект міг би бути наступним великим викликом, але одночасно не хотіла ризикувати стабільністю того, що вже створила.