Розділ 9: Несподівані рішення

Після відпочинку за містом, Саша повернулася до офісу Fintra з новими силами. Вона відчувала, що знайшла свій баланс, і тепер була готова до нових викликів. Але саме тоді, коли вона думала, що все стало на свої місця, на горизонті почали з’являтися нові перешкоди.

Цього дня Олена принесла їй неприємні новини.

— Сашо, — сказала Олена, заходячи до кабінету з тривожним виразом обличчя, — ми отримали звіт від наших партнерів. Виявляється, у проекті з інвесторами є деякі несподівані проблеми.

Саша швидко підняла погляд від своїх документів, намагаючись оцінити серйозність ситуації.

— Що сталося? — запитала вона, намагаючись триматися спокійно.

Олена сіла напроти неї й розгорнула кілька паперів.

— Схоже, один із ключових етапів проекту затримується через непередбачувані обставини з нашими постачальниками. І це може спричинити затримку у всій операції. Інвестори вже в курсі, і вони стурбовані. Томас особисто надіслав запит про термінове вирішення ситуації.

Саша зітхнула. Це був той момент, коли все, здається, йде за планом, але раптово виникає щось, що може зруйнувати всі старання. Вона завжди знала, що проблеми можуть з’явитися, але це стало несподіванкою.

— Я зрозуміла, — відповіла вона, намагаючись тримати себе в руках. — Нам потрібно швидко знайти рішення. Хто зараз відповідає за переговори з постачальниками?

— Я вже зв’язалася з ними, — відповіла Олена. — Вони запевняють, що працюють над виправленням ситуації, але ми маємо запропонувати інвесторам конкретний план дій, щоб уникнути ще більших проблем.

Саша відчувала напругу, але знала, що не можна показувати слабкість. Вона зосередилася на тому, що могла контролювати.

— Добре, — сказала вона. — Підготуємо новий графік для інвесторів і чіткий план щодо вирішення проблеми. І якщо буде потрібно, я особисто поговорю з Томасом.

Олена кивнула й вийшла, залишивши Сашу саму з її думками. Це була перша серйозна перешкода після успіху на переговорах з інвесторами, і вона знала, що не може допустити провалу. Але тепер, коли в її житті був Лео, вона відчувала, що є на кого покластися у складні моменти.

Вона взяла телефон і написала Лео:

“Маємо проблему з проектом. Затримка від постачальників може створити ризики. Може, зустрінемось пізніше? Потрібно зібрати думки.”

Він відповів через кілька хвилин:

“Звісно. Як завжди, поруч. Давай зустрінемось після роботи.”

Ці слова додали Саші впевненості. Вона взялася за складання плану і була готова діяти рішуче.

Саша швидко зібрала команду для термінової наради. Всі розуміли, що ситуація критична, але ніхто не втрачав впевненості — вони знали, що під її керівництвом вже не раз долали подібні труднощі.

— Нам потрібно діяти швидко, — почала вона, коли всі зібралися в конференц-залі. — Є проблеми з постачальниками, але ми не можемо допустити, щоб це вплинуло на довіру інвесторів. Олена, Антоне, підготуйте новий план дій. Ми повинні показати, що контролюємо ситуацію.

— Ми вже працюємо над цим, — кивнув Антон. — Я веду переговори з постачальниками, щоб прискорити процеси. Ми можемо знайти альтернативні варіанти, якщо це не спрацює.

— Чудово, — відповіла Саша. — Але нам потрібен чіткий графік. Я не хочу, щоб інвестори залишилися в невіданні. Я поговорю з Томасом і представлю наші нові рішення.

Всі кивнули, розуміючи, наскільки важливо діяти швидко й рішуче. Коли нарада закінчилася, Саша взяла паузу, щоб зібрати думки перед тим, як зателефонувати Томасу.

Дзвінок до нього був коротким, але важливим. Саша представила план виходу з кризи, і хоча Томас залишався обережним, він оцінив її рішучість.

— Я очікую результатів, Сашо, — сказав він наостанок. — Якщо ти можеш вирішити це так само швидко, як обіцяєш, ми продовжимо рухатися вперед.

Коли вона поклала слухавку, відчула полегшення, але знала, що це лише початок. Вона мусила переконатися, що команда виконає новий план у найкоротші терміни.

Після роботи Саша зустрілася з Лео в затишній кав’ярні, де вони завжди могли поговорити про все, що хвилювало їх обох.

— Як усе пройшло? — запитав Лео, коли вона сіла за столик. — Ситуація під контролем?

— Так, — відповіла Саша, зітхнувши. — Але це було важко. Постачальники затримуються, і тепер нам доведеться перебудовувати весь план. Томас був на межі, але я думаю, що поки все під контролем.
 

Лео взяв її за руку і з легким натиском стиснув її долоню.

— Я знаю, що ти впораєшся. Це ще один виклик, але ти вже довела, що можеш вирішувати такі питання. І пам’ятай — ти не одна в цьому.

Саша подивилася на нього і відчула, як хвиля підтримки огортає її. Цей день був важким, але вона знала, що зможе подолати всі труднощі з його підтримкою.

— Дякую, — сказала вона тихо. — Це справді багато для мене означає.

Вони продовжили говорити про роботу і про майбутнє Fintra, але розмова поступово перейшла на більш особисті теми. Лео завжди вмів розслабити її, навіть у найважчі моменти, і сьогоднішній день не був винятком.

— Ти знаєш, — сказав Лео, коли вони завершували свої напої, — часом здається, що ти носиш на собі занадто багато відповідальності. Я бачу, як ти впевнено долаєш усі виклики, але тобі не обов’язково все робити самій.

Саша замислилася на мить. Він мав рацію — вона часто брала на себе всі проблеми, навіть коли могла б поділитися відповідальністю з іншими.

— Можливо, ти правий, — відповіла вона. — Я просто звикла так працювати. Це частина мене. Але зараз я бачу, що мені потрібно більше довіряти своїй команді. Вони готові допомогти.