-ех.. важко чи то радісно чи то сумно зітхнула я. Сьогодні мені виповнилося 16 років весь цей час я жила з надією проте , що знайду своїх рідних братів і сестер...'' - так писала у своєму щоденнику Кейт.
-Доню, йди до столу, тебе вже всі зачекались -вигукнула мати.
-та, напевно вона знову соромиться нас -у відповідь сказав сусід, адже вони не любили дівчину, тому що їхній син, уже давно залицявся до Кеті, але завжди отримував відповідь:,,Ні, я хочу мати світле й щасливе життя, а ти тепер стаєш перешкодою моїм красивим планам про світле майбутнє ''. Цього хлопця звали Ден, він був із багатої сім'ї, на вигляд був нічого так, але Кеті це не приваблювало, тому що вона хотіла спочатку закінчити школу, потім універ а потім помалу вже заводити нові знайомства. Для неї головне було не багатство, а розум і людяність.
Через деякий час, спустившись до столу її почали всі допитувати що вона планує зробити цього року, так як ні один рік не був без її нових відкриттів.
-Я хочу знайти своїх рідних -сказала Кейт
-Що?- ледь не подивившись сказала мати
-Я ще з 14 років знаю що я з дитбудинку, тоді коли я дізналася,я пообіцяла собі що дочекаюся 16-річчя та знайду свою рідню.
Всі затамували подих тоді дідусь вимовив:,, Ну й правильно потрібно було ж тобі коли-небудь це дізнатися ''
Мама запитала що я буду робити, чи допомогти мені у пошуках рідних. Я запитала точну адресу клініки у якій у тієї моєї мами приймали пологи та звідки мене приютили.
Через місяць я дізналася багато цікавого, виявляється у мене є брат, батьку стало погано під час поїздки і він врізався з автомобілем у великий міст. Батьки загинули на місці, хлопчика вдалося врятувати. Тепер мені було ще більше цікаво і я не зупинялася шукати правду. Я навіть уявлення не мала як він виглядає, скільки йому років, де він жив з бабусею та дідусем чи можливо у дитбудинку.
Це все заводило мене в тупий кут, чому мене мати після пологів залишила у пологовому , а брата ні, адже під час поїздки він був з ними.
Як виявилося, згодом стало відомо що він від мене на два роки старший.
Я почала шукати в соцмережах але ніякої інформації не знайшла. Розуміючи, що я змарнувала піврік свого життя я почала жити як раніше і згодом вступила до університету на факультет інформаційних технологій, там познайомилася з новими своїми однокурсниками.
,, Познайомилася з Енн, вона була дуже веселою ми дуже здружилися навіть так що через деякий час я переїхала жити до іншого гуртожитку та в одну кімнату з нею''-це все розповідала Кейт своїй мамі.
Одного разу ідучи змучені з пар до гуртожитку, їх наздогнав хлопець з кучерявим волоссям, він був гарно одягнений та здавався дівчині адекватним та розумним.
-Привіт, дівчатка. Ов, бачу у тебе з'явилася нова подруга. Ну що ж, мене звуть Джим, а тебе?
-я......Ну...
-Кейт її звуть -перебиваючи відповіла Енн
-Так може відсвяткуємо знайомство?
-Кейт ти не проти?
-Ні-тихо сором'язливо відповіла дівчина.
Вони пішли в кафе, де з'їли по морозиву та відправилися додому.
Дорогою додому Джим обмінявся зі мною номерами телефонів і створив групу де були ми троє. В групі частіше всього говорили про те як швидко я влилася в їхній колектив.
І ось уже за місяць я почала відчувати якусь симпатію до Джима.
Якось коли було день народження у Енн, я почула дивну розмову:
,, Ну як тепер? Я ніколи не буду щасливий і все це через тебе!"-голосно сказав Джим.
Я довго не могла зрозуміти що сталося. Одного вечора коли Енн пішла з Джимом у кінотеатр хтось постукав у двері і коли я відкрила я побачила коробку на землі, там було повідомлення з такими словами:'' Ти мені дуже подобається, я не пішов у кіно... Чекаю тебе внизу,прогуляємося''
Коли я вийшла на вулицю, то купа шариків полетіла на мене а також був тортик з свічками та квіти. Я геть забула, що сьогодні в мене було день народження і мені виповнилося 17. Проходячи повз ванну кімнату я почула як Джим плакав, коли я запитала чи все гаразд, він сказав що ні, тому що в цей день народилася його сестра і вона загинула при пологах....
Нам було не по собі з Енн і ми його стали заспокоювати. Через деякий час він сказав що його сестра була б зараз такою ж самою за віком як і я і що йому її дуже не вистачає.
Дівчина того ж самого моменту подумала що можливо це її брат і що він також виріс без мами як вона.
Через тиждень Кейт так і не наважилася спитати хлопця тому що боялися що він не так відреагує . Через деякий час Джим запросив дівчину покататися на великах та вона відмовилася тому що не хотіла давати якусь надію хлопцю . Завжди коли вони спілкувалися вона дедалі більше звикала до нього і думала і раділа тому що нарешті знайшла свого брата. Одного разу Кейт вирішила запросити Джима на прогулянку.
-Привіт, Джиме
-Привіт!!- радісно відповів хлопець
-мені потрібно тобі щось сказати
-Кажи , принцесо
Дівчині стало не по собі від таких слів та вона продовжувала розмову
-знаєш чому я тут? І чому я ніколи не згадую своїх батьків та рідних.
-мені здається.... Ну.....
Я ПОЧУЛА РОЗМОВУ!
-Яку?-голосно запитав хлопець
-як ти говорив що у всьому винна Енн
-ні цього я тобі не скажу! Це все що ти хотіла?-відійшов дівчини Джим
-стій! Я твоя сестра..... Напевно
-що? Як?
-я..... Мене матір у пологовому залишила у мене брат такий за віком як ти а також він десь тут мешкає
-але моя сестра померла при пологах
-ти ....-недокінчено щось хотів сказати Джим
-я не хочу більше це продовжувати ти не хочеш вірити мені-ображена й сердита пішла Кеті додому
Дівчина була дуже сумна тому що це була її остання надія на те щоб знайти своїх рідних.
Через деякий час зателефонував хлопець і захотів знову зустрітися. Він сказав на зустрічі що пам'ятає тільки як мати сказала що дитина померла при пологах. А ти що дізналася?
Я дізналася що мої батьки загинули в автокатастрофі а брат залишився живий.