Розділ 4. Розслідування починається

   Швидко від’їхала від будівлі та спробувала зорієнтуватися, де я. Вулиця Михайлівська. Точно, недалеко знаходиться покинутий будинок. Він записаний на мою родину, але відколи вони два роки тому поїхали за кордон, тут ніхто не жив. Я просто не хотіла повертатися до місця, де мене переслідували не надто приємні спогади.

   Пандуса тут не було, тому використала перший шприц, щоб піднятися на ноги. По тілу одразу ж пробігла хвиля енергії, очі загорілися, серце закалатало ще швидше. Трішки боязко опустила ноги на землю, сперлася на візок. Встати вдалося доволі легко. Завзятість переповнювала мене. Навіть не одразу помітила, як по білій футболці, розпливлася кривава пляма. Здається, розійшлися шви, але мені все одно.

   Незважаючи на хвилю енергії, що запанувала моїм тілом, змусила себе рухатися поволі. Сходи далися доволі легко. Пройшла всередину до квартири. Лише шар пилюки вказував на те, що ту давно ніхто не живе.

   Поволі вирушила на пошуки аптечки. На благо, батьки завжди були готові до несподіваних ситуацій. У квартирі були не тільки всі необхідні медикаменти, а і їжа та вода.

   Ситуація з раною трішки ускладнилася. Сходила в душ та прочистила рану, замінила пов’язки. Дія адреналіну потрохи закінчувалася, тож взяла декілька шприців та прилягла на ліжко.

   Різкий біль знову повернувся. Голова прояснилася. Сотні думок завирували, образи людей з лікарні закрутилися перед очима.

–   Досить!- вигукнула сама до себе.

   Спершу потрібно розібратися з усім по початку. Смерть не випадкова. Катю точно вбили та в цієї людини обов’язково був якийсь мотив.

   До палати могли пройти лише головний лікар, голова охорони всього міста та мама з братом дівчини.  Той, хто підсипав їй таблетки, точно розумівся на цьому або був присутнім під час заміни крапельниць не раз.

   Петро, ще тоді, на мої запитання про таблетки, розповідав, що частенько тут бував у дитинстві, бо Лідія Павлівна до одруження працювала у лікарні медсестрою. Але його виключаємо зі списку, бо його поведінка сьогодні була абсолютно протилежною до тієї, яка могла б бути у вбивці.

   Мама також, здається, на таке не здатна. Або ж вона просто чудова актриса. Хоча, сумніваюся.

   Залишаються лікар та начальник охорони. Але перший був нареченим дівчини та за її розповідями точно можна було здогадатися, що вони з Катею, були закоханими одне в одного. А його почуття, коли лікар дізнався, що вони втратили дівчину, назвати фальшивими – просто гріх.

   Залишається охоронець. Його мотив досі під питанням. Можливо, у інших трьох, хоча й примарні, але вони були. Як щодо цього, то сумніваюся.

   Проте тепер, з його легкої руки, мене розшукуватимуть ще завзятіше. Це ж я втекла з місця злочину. Та й всі інші докази вказують на мене.

,   Знаю. Потрібно навідатися до будинку Каті. Там повинні бути докази.