У пошуках найщирішого щастя
Глава 7. Чарівна дівчина
Дебелий рудий лев із короною на голові зустрів хоробрих рятівників на своєму небесному кораблі.
- Як звуть тебе, безстрашна дівчина, та звідки ти родом? - запитав капітан.
- Мене звуть Воляна. Я родом із містечка Мюзевіль, де мешкають майстри музики, які виробляють різноманітні музичні інструменти та грають на них небесні мелодії. Мій тато був скрипаль. Він казав, що скрипка, наче людська душа, яку потрібно налаштовувати, тоді вона почне сповідувати, що в неї на серці. Так народжується музика. А струни наче людські почуття. Якщо людина почувається добре, то і мелодія буде дзвінка, наче роса у дзвіночках. Якщо людина почувається погано, то і мелодія буде сумна. І кожна людина – це окремий неповторний музичний інструмент, який збагачує оркестр. А без особистості звуків та гамм немає музики. Коли ж людська воля пригнічена, «скрипка душі» псується. Тато казав, що самий щедрий дар, який дарував нам Майстер Творець – це людська воля, яка спроможна створювати справжні твори. А пригнічує людську волю лише страх. Коли ми не боїмося, ми вільні і щасливі.
- Отже ти щаслива? – перепитав лев-капітан. – Чи не бажаєш приєднатися до нашої мандрівки?
- Так, я знаю про ваше закляття і полечу із вами, - відповіла Воляна.
#577 в Різне
#113 в Дитяча література
#1395 в Фентезі
Відредаговано: 28.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
