У пошуках найщирішого щастя
Глава 4. Давні чари
Небесний корабель здійнявся у височінь та зник за хмарами.
- Як звуть тебе? - запитав капітан.
- Добродар, - відповів юнак і з повагою звернувся до мандрівника, - Коли ми вже разом у мандрах, розкажи про своє закляття.
- Я був єдиним сином в королівській родині та спадкоємцем батьківського трону. Колись давно звали мене Людимир. Але звичайна заздрість своїй долі, пихатість та зневага до простолюду оселилась в моєму серці. Чарівна фея побачила майбутнє та великий смуток, який може прийти в королівство, якщо молодий король не зміниться, і його серце залишиться зухвалим.
Закляття полягає у тому, що я маю знайти найщиріше у світі щастя. І аж до поки я його не знайду, мушу мандрувати по світу у вигляді лева, якого лякаються люди. І тільки як знайду оте щастя, то зможу повернутися та спадкувати трон. Отож бо я мандрую по світу, і ти перший, кого я зустрів, хто знається із щастям по-справжньому.
- Я знаю, хто може нам допомогти. Я чув, що у світі є маг, хисту якого заздрять всі люди. Можливо він знає, як подолати чари.
- Тоді хутчіш на його пошуки, - відповів мандрівник та майстерно спрямував дирижабль на південь.
#577 в Різне
#113 в Дитяча література
#1395 в Фентезі
Відредаговано: 28.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
