Ранок

Ранок наступного дня

Лія

Прокинувшись у чудовому готелі, я заварила чашечку кави та вийшла на балкон аби знову потайки від всіх запалити цигарку та насалодитись її смаком. Я знову поринула у роздуми. Я так втомилась насправді думати про всіх і все, так хочеться звичайного щасливого життя: прокидатися разом з чоловіком, котрий зміг би принести сніданок мені у ліжко та поцілувати з такою щирою любов'ю, що дивлячись на нього хотілось би жити та творити.

-" Ліє, ти що ховаєшся?"- сміючись з-під дверей виглядає Аліна.

-" Ой, - я ховаючи цигарку, сказала,-ти чому так рано прокинулась?"

Я так соромилась зізнатись будь кому, що я палю, тож сигару я ховаю за спину. На мій подив, сонна Аліна каже:" У тебе немає ще однієї цигарки?)"

Дістаючи з упаковки нову, я простягую її Аліну та ми разом сідаємо за столик з виглядом на чудовий вид міста. Я дивлюсь на Аліну, яка така чарівна зранку : розпатлане волосся та мила піжама.

"Нас чекає складний день "- розпочала розмову Аліна.

Сьогодні ми повинні відвідати галерею та ознайомитись з багатьма картинами відомих художників, а потім відвідати вечірній захід.

Насправді, я краще би сходила в бар або провела б вечір фільмів, але завдання боса- це завдання боса.

Після розмови з подругою, я прийняла горячу ванну, вона ніби заспокоїла всі мої думки та розслабила мене.

Повертаючись з ванни, я сушу волосся та одягаю свій улюблений бежевий костюм. Сьогодні я можу дозволити собі бути гарною, я наношу червону помаду та малюю стрілки , чекаю Аліну і ми виходимо.

Заходячи до галереї, я закохуюсь у кожну картину . вони чарують мене та дивують. 

"Ввечері ми йдемо на захід власника цієї галереї. Кажуть, що він дуже симпатичний: темноокий брюнет"- радісно шепнула на вушко Аліна.

Я мило посміялася з неї та продовжила розглядати картини.

Мені так цікаво, поспілкуватися з автором цих картин: яка ця людина, як вона виглядає, чим живе, чи є у нього сім'я. Я могла б розивлятись ці нариси вічно, але мене штовхає збоку Аліна

-" Я дуже хочу їсти, тут через дорогу дуже гарне кафе, не хочеш зайти поснідати" 

Я зовсім забула про їжу. я думала лише про це місто, про цю галерею,чому мені так спокійно тут.

Замовивши десерт та знову чашку кави, я повертаюсь до Аліни, котра вже млинкує.

Який гарний ранок...

Я вже обожнюю це місто...