Інша людина

Лія

-" Ну і де ти була?" - спершись на стіночку у залі, на мене злим поглядом чекав Рустем. 

-" Привіт, коханий , я трішки заговорилась з Аліною, пробач"-далі я хотіла цьомкнути його у щічку, але замість теплих обіймів я отримала лящ та крики у мою сторону.

" Коханий? Ти повинна була приготувати для мене . Я голодний з роботи прийшов, а у холодильнику пусто, не говорячи уже про те, що я сам гріти мав би- не жінка, а не зрозуміло що, йди геть з моїх очей"

" Рустем..." -стримуючи сльози, я просто йду до ванної. Заходжу до холодного душу та даю волю своїм емоціям.

Так, прийшла я додому пізніше ніж зазвичай на годину, але що тут такого? Рустем не завжди був такий...

Я пам'ятаю  його завжди усміхненим та турботливим , а особливо цілеспрямованим. Я зовсім не розумію, де той чоловік, якого я так сильно кохаю та і чому люди так різко змінюються! Але я кохаю його та і стільки років позаду, я не хочу руйнувати нашу сім'ю .

Вийшовши з душу, я прямую у ліжко, щоб просто лягти спати та знову забути про неминучу сварку та раптом я згадую. Чорт, як мені сказати йому, що  я їду у відрядження. 

Набравшись сил, я знову підходжу до Рустема та взявши його за руку , тихенько розпочинаю розмову.

" Рустем..."- опустивши погляд, я розпочала.

"Так, кохана, пробач мене , що зірвався дуже складний день на роботі виявився.." - як і завжди він вибачився, а не подумав спочатку.

" Я їду завтра у відрядження до Італії"- мій голос став впевненішим.

" Що? Яке відрядження ? Хто буде тоді готувати весілля? Ти думаєш це чоловічі турботи? Це жіноча справа."- у нього знову набираються очі повні злості та я уже знаю на що чекати.

Мені знову прилітає удар, цього разу фізично легше, але не морально .

" Рустем, мене підвищили.." - не стримуючи уже сліз, промовила я.

"Вітаю, кохана, пробач, я знову зірвався, просто я дуже кохаю тебе і зовсім не хочу відпускати від себе."- погляд знову мякий та добрий, як колись...

Я розумію Рустема, але я так втомилась від сімейного життя...Вважаю, що відрядження піде мені на користь тому, чи згоден мій коханий чи ні, я поїду! заради себе!