Розділ 5

Обраним шляхом

Десь недалеко від моря, двоє старих друзів сперечалися про існування драконів.

– А я говорю тобі, що вони існують! – наполягав Нік, розглядаючи листа, який йому передали через товариша.

– Їх не бачили, вже дуже давно. Дракони вимерли, змирися вже з цим! – протестував Незан.

Вони потоваришували ще в дитинстві, коли навчалися разом в Аталенті, але Незан після закінчення практики повернувся до себе в рідне місто. На відміну від його друга, він вже мав сім'ю: красуню дружину та двох діточок якими дуже пишався. Нік намагався навідуватися до них час від часу, коли бував в цих краях, бо теж відчував себе частиною їхньої родини, от і зараз проїжджаючи повз, він вирішив заскочити до товариша на вогник, щоб як завжди про щось посперечатися. Але тут, раптово, йому через Незана потрапив до рук лист, який обіцяв дати якусь нову інформацію для його пошуків.

– І що з того, як їх не бачили? До речі, пінгвінів я теж ніколи не бачив, і що, за твоєю логікою мені стверджувати, що їх не існує? – протестував Нік.

– До чого тут взагалі пінгвіни! Це ж зовсім не те!

– Чому не те? Вони теж живі істоти та їх рідко хто бачив. Може й драконів бачили всього декілька людей, але вирішили нікому про це не говорити! – усе намагався довести він.

– Твоє припущення, звісно, ​​має право на існування. Але ті, хто бачив драконів, не можуть мовчати цілими століттями. Все давно б стало відомо.

– Все просто! Справа в тому, що до нас ці чутки не доходять, тому що ми надто далеко від їхнього джерела.

– Нік, ти розумна і освічена людина, а все ще віриш у драконів. Ти хапаєшся за будь-які ниточки, щоб довести їхнє існування. А я повірю в те, що вони ще існують лише в тому разі, якщо ти даси мені факти. Інакше це все казки, – стверджував Незан.

– Я обов'язково доведу, що вони існують. От побачиш! – ніяк не міг він заспокоїтись.

Якось уночі, коли Нік був ще маленький і перебував у столиці, він бачив, як щось велике приземлилося десь за містом. Через темряву йому не вдалося точно розглянути, що це було, але дитяча фантазія підживлена ​​стародавніми легендами підказала йому, що це був саме дракон. Того ж дня раптом померла його мати. Ще тоді він усвідомив, що все це не випадково і коли він виріс, його метою стало розшукати ту давню істоту і розібратися, як пов’язані ці дві події і що насправді сталось того похмурого дня.

– Уявляєш, мені останнім часом почала з'являтися у снах якась дівчина, – вирішив переключити Нік тему їхньої суперечки.

– Отакої! – це справді вразило друга, адже він вперше заговорив про дівчат, а не про всяких рептилій. – Невже, ти нарешті закохався?

– Та ні! Не в цьому справа!

– А що тоді? – не зрозумів він.

– Навіть не знаю, як пояснити.

– Для початку, як можеш, а далі розберемось, – продовжував цікавитися Незан.

– Справа в тому… загалом є відчуття, що я її знаю. Але за фактом я у цих снах навіть обличчя її не бачив і не думаю, що зустрічав цю дівчину раніше.

– Почни з того, чи багатьма дівчатами ти цікавився, щоб стверджувати, що знаєш її? Звідки така впевненість? Та й чи може таке бути, що цей сон просто провісник швидкого одруження? Як вважаєш? – все не заспокоювався Незан підштрикувати друга. – Я давно казав, що тобі час завести сім’ю, може тоді забудеш про свого дракона і нарешті займешся кориснішими справами.

– Припиняй знущатися! Якщо сам щасливий у шлюбі, то досить втягувати у цю справу інших! – сердився він нав'язливості друга. – Мене цей сон справді непокоїть. Він залишає по собі погані відчуття, і все в ньому досить дивне.

– Невже все настільки погано? – занепокоївся друг.

– Думаю так, адже в останньому сні та дівчина померла, чи з нею щось дуже погане трапилося. І більше мені про неї снів не було, хоч до цього були, але якісь швидкоплинні.

– Так це сумно. – погодився Незан. – Але я навіть не уявляю, як тобі з цим допомогти. До речі, у мене зараз лікується одна симпатична особа. Я б тебе з нею із задоволенням познайомив, якби не одне але…

– Ну от знову. У тебе постійно лікуються якісь чарівні особи. Дивуюсь, як твоя дружина ще не ревнує тебе. І припиняй мене зводити з усіма поспіль! От тільки  я помітив дивовижну відмінність від попередніх пропозицій, що ще за «але»? – навіть якось зацікавився Нік.

Зазвичай у Незана жодних «але» не було. Якщо бачив симпатичну дівчину, то відразу намагався познайомити її з Ніком, навіть не попереджаючи друга.

– Справа в тому, що я не знаю коли вона прокинеться і в якому стані буде. Вже деякий час вона не приходить до тями, хоча її достатньо давно зцілили.

– Сумно чути. А що сталося не знаєш? – поцікавився друг.

– У неї такі поранення були, що й складно описати. А як вона їх здобула, взагалі окрема дивна історія. Якщо чесно, якби не її помічник, може вона б до мене взагалі не доїхала.

– Ти ж фахівець, наскільки я знаю, отже з нею все буде добре.

– Так, я такий, заперечувати не буду, але все одно поки гадки не маю як привести її до тями. Адже здається саме її підсвідомість противиться поверненню – з сумом аргументував лікар своему другу.