"У пастці бажання"
Розділ 25. Вибір серця
Амелія сиділа на балконі своєї кімнати, коли двері відчинилися, й увійшов Рафаель. Він був мовчазний, очі — сповнені темряви. Вона одразу зрозуміла: щось трапилося.
— Що він сказав? — прошепотіла вона, перш ніж він встиг відкрити рота.
Рафаель зупинився, спершись руками на поручень. Тиша тягнулася нестерпно довго. Потім він прошепотів:
— У нас є тиждень. Або ми розлучаємося, або він знищить мене. Мої перегони, моє життя… усе.
Амелія відчула, як у грудях стискається від болю. Але водночас у ній спалахнув вогонь. Вона піднялася з крісла й підійшла до нього впритул.
— Ти справді думаєш, що я дозволю йому вирішувати за нас? — її голос тремтів, але не від страху, а від сили. — Я не втекла з Америки, не залишила своє минуле, щоб тепер здатися.
Вона поклала руку йому на щоку, змусивши подивитися їй у вічі.
— Рафаель, ми сильніші за його заборони. Якщо він хоче війни — ми дамо йому війну.
Рафаель дивився на неї, і в його очах спалахувала надія, перемішана з відчаєм. Потім він різко обійняв її, втягнувши у пристрасний поцілунок, який був радше обіцянкою, ніж проявом кохання.
— Я ніколи не відпущу тебе, — прошепотів він. — Навіть якщо доведеться кинути виклик усьому світу.
І в ту мить вони обоє зрозуміли: назад дороги більше немає.
#597 в Сучасна проза
#3927 в Любовні романи
зведений брат та сестра, зведені брат і сестра заборонені почуття, кохання і перегони
Відредаговано: 24.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
