Брат: Настя! Бистро розповідай хто він такий ?
Я: Я тобі зараз все розповім, хвилинку.
Я все розповідала йому, але він мені не вірив, він думав, що я прикриваю доктора. Я вирішила, що краще дам брату номер Віктора Миколайовича. Але я не думала, що буде так.
(Пройшло дві години)
Жах вони уже розмовляють дві години...
Брат: Настю, щоб я тебе більше не бачив коло того Віктора !
Я навіть не змогла відповісти, як він зразу ж вийшов з кімнати, весь такий розлючений. Про що ж вони там говорили цікаво.
(Наступного дня)
Мама: Настя тобі хтось телефонує!
Я: Біжу біжу!
Ой доктор, навіщо телефонуєте то, брати чи не брати ? Хмм..
Я: Доброго дня.
Доктор: Добрий день, можеш вийти не надовго ?
Я: Не знаю, брат вчора розлютився дуже, через те, що я з Вами спілкуюсь.
Доктор: Я біля твого дому, вийди на хвильку будь ласка.
Я вийшла до нього, він подарував мені маленький, але дуже красивий букетик.
Я: Ой дякую велике, не потрібно було.
Доктор: Все добре. Настю, ти будеш моєю дружиною ?
Я: Ого! Дружиною ? Ви що, я ще мала дуже для дружини (посміхнулась)
Доктор: Розумію, просто ти мені дуже подобаєшся, я не хочу тебе втрачати.
Я: Давайте будемо дружити, поки я вчуся ?
Доктор: Добре (посміхнувся)
#8352 в Любовні романи
#3257 в Сучасний любовний роман
#1747 в Молодіжна проза
Відредаговано: 20.02.2023