Пролог

   Я, мабуть, вже ходив у далекий „польський“ ліс, і це не тому, що я реально туди ішов (це жарт, я для уяви), а тому що я хочу вам це розповісти. Але я вам, поки що, хвилююсь це розповісти, тому що ось: ви зараз тримаєте цю книжку у своїй руці, й одразу дивуєтесь: чому ця книга без малюнків? Тому, що це розповідь про польського жителя Мілоша — головного героя цієї розповіді. Так, розумію, ви та я, чекаєте, коли можна почати читати пригоди Мілоша, який загубився у лісі. Ось, чому я назвав цю розповідь у частинах „У лісі“ — тому, що ця книга негідна для малюнків, яких би, мабуть, я намалював. Але малювати я не вмію, попереджаю одразу. Я тільки й вмію робити те, що я вже вмію: грати в плейстейшен, створювати відео-ефіри існуючих та не існуючих каналів, писати для вас різні твори. Ага! Нудно читати цю ліпоту? Ну, на сторінці 3 ми з вами і почнемо читати про природи Мілоша у лісі. Але зараз, поговоримо про головного героя цієї розповіді.

   Мілош — польський житель міста Кракова (забув, доречі, про це розповісти у початку), який живе біля края дороги на Деревеньський парк, через дорогу на четвертому поверсі п'ятиповерхової квартири. Він працює кур'єром по доставці піци у Glovo. Спочатку (це було вже три роки тому), коли Мілошу було 22 роки, він збирав зі своєю дружиною гроші на нову машину, і праска стояла на одежі без стеження. У результаті чого, вона провалилася на підлогу через гладильну дошку, і почалась пожежа. Мілош і його дружина тільки дізналися про це тоді, коли вони закривали сейф з грошима. Не встигли вони погасити вогонь, як тільки він охопив усю спальню кімнату. Він все-таки й дійшов до сейфа. Відкрив сейф, Мілош хотів забрати гроші, але коли він почув голос дружини, то він втік зі своїми 10 тис. злотими, а сейф забув закрити. Ось, вогонь і схопив ці гроші до свого пекла. Коли пожежники погасили вогонь, то Мілош з дружиною засмутилися, коли побачили, що усі гроші на машину, зберігаючись у сейфі, згоріли. Ось так вони і перетворилися у бідну кампанію. А тепер, переходимо до дружини Мілоша. Доречі, його дружину звуть Каміла.

   Каміла — польська жителька міста Кракова, яка спочатку жила у своїх батьків біля парку, а тепер, живе у будинку Мілоша. Вона працює нянькою по сфері роботи. Що ж, як я казав на попередньому описі про Мілоша, Каміла була непростою жінкою. Оскільки, вона постійно ходить на роботи, деякі чоловіки просто запали на неї і слідкували за нею кожний день. Щоб втекти від цих „гарних“ проблем, Каміла почала одягатися в інший парик, інший одяг; в інші парфуми, іншу шляпу. І на вулиці, і на дорозі, і навіть на роботі вона залишалась у такому вигляді, розкрив секрет деяким людям, що вона „ховається“ від чоловіків, які запали на неї. Коли вона одружувалася з ним, то одразу сказала Мілошу (їм тоді було всього лиш 20 років), щоб вони ніколи не народжували дітей. Так вони і домовились: ніяких дітей у їхній сім'ї. Ну, а тепер, переходимо до моєї розповіді у частинах. Приємного вам читання та гарного дня!