Розділ 13. Аерон Вейр. Від першої особи Аерона

Мене звати Аерон Вейр.

Я давно перестав відповідати на питання, звідки я родом. Коли подорожуєш достатньо довго, рідна планета стає спогадом без запаху і кольору. Іноді здається, що я пам’ятаю її не сам — просто знаю, що вона була. Можливо, тепла. Можливо, тиха. Але впевненості в цьому вже немає.

Я подорожую все життя. Спочатку — заради вигоди. Потім — за звичкою. А пізніше зрозумів: зупинитися вже не можу.

Світи змінювали один одного. У кожному було щось, заради чого варто залишитися хоча б ненадовго. Десь — гроші. Десь — рідкісні речі. Десь — просто факт, що ти перший ступив на цю землю.

Колись у мене був власний міжгалактичний корабель. Я провів у ньому більше часу, ніж деінде. Швидкий, надійний, створений для довгих маршрутів і коротких рішень.

Ще раніше я був піратом. Недовго. Мені не подобалося ділити здобич і залежати від чужих правил. Свобода завжди коштувала дорожче за будь-яку систему.

Потім я почав користуватися порталами. Швидше. Небезпечніше. Але значно цікавіше. Удача, на диво, зазвичай була на моєму боці.

Я звик працювати сам. Люди заважають. У них є емоції, очікування, слабкості. Це уповільнює.

Так було, поки я не зустрів Уга. Це сталося на випаленій планеті, де вітер ніс пісок до горизонту. Я шукав залишки експедиції — звичайне замовлення. І майже пройшов повз. Гніздо було зруйноване. Пташеня лежало серед каміння. Поруч кружляли падальники.

Я не знаю, чому зупинився. Можливо, тому що не люблю, коли щось гине занадто рано. Я прогнав хижаків і забрав його. Він вижив. Швидко виріс. І почав говорити. Спочатку я вирішив, що це помилка. Але це було не так. Він вирішив, що тепер ми разом. І не помилився.

Уг виявився кориснішим, ніж більшість людей. Він бачить те, що я пропускаю. Відчуває нестабільність простору. Попереджає раніше, ніж з’являється проблема.

Ми звикли одне до одного. І моя самотність стала іншою — не порожньою. А робочою.

Зараз ми тут. Світ мертвий. Нерухомий. Неправильний. Ми шукаємо мінерал — «Сіре серце». Але що довше я тут, то менше впевнений, що ми шукаємо саме його.

І що взагалі шукаємо.