У гості до конвалії

ГЛАВА 1

Вилетіла Бджола з вулика, покружляла над пасікою. 

 

Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Полетіла Бджола на музику дзвіночків. 

 

Прилетіла до лісу. На галявині — конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині — золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін. 

 

І в степу, і на пасіці чути. Так Конвалія кличе Бджолу.

 

Сіла Бджола на квітку, взяла нектар.

 

— Дякую тобі, Конваліє, — сказала Бджола.

 

Квітка мовчала. Вона не вміла говорити. Вона лише зніяковіла, нахилила голівку. 

 

Бджола зрозуміла: це Конвалія відповідає на її подяку.

 

Понесла Бджола нектар діткам.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше