2

Писати я почала не в понеділок, як люблять жартувати ледарі, а одразу в середу, тільки-но знайшлась вільна година на роботі. Коли ти працюєш в друкарні і при цьому любиш книги, в тебе нема думки, що ти взагалі не будеш писати, бо дуже багато книжок навкруги і це вже дістало. Я писала легко і невимушено, мене не відволікали, тому я легко завершила першу главу.

Щоб надихнутися на нові емоції і знайти нові ситуації для книги, я пішла в музей на екскурсію, де розповідали про українських діячів мистецтва. Мене надихнула Ольга Кобилянська. Одна з перших феміністок Східної Європи, Ольга Кобилянська не змогла жити за канонами фемінізму — тоді це було неможливо. «Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут уже все кінчалося. Мені хотілося більше. Мені хотілось широкого образовання, і науки, і ширшої арени діяльності», — пише вона у автобіографії. Тодішня феміністка була іншою. Кобилянська мріяла отримати право бути людиною, з власними думками і бажаннями, самій обирати нареченого, мати можливість навчатися, читати, працювати. Саме за це боролася Ольга Кобилянська. У 1894 вона стає однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», на одному із засідань виступає з доповіддю. Проте дуже скоро полишає організацію через москвофільські погляди.

Якщо ви думаєте, що феміністичний рух з’явився тільки в нашому столітті, то ви дуже помиляєтесь. Він був завжди, тільки про нього не розповідали, як тепер. Я вражена - раніше було набагато важче довести свою думку батькам, чоловікам, суспільству, тепер ти можеш зібрати підписників і ви разом можете повпливати на когось чи щось. Та і можливо ми маємо дякувати Ользі за те, що вона намагалася змінювати суспільство, бо те, що ми можемо робити зараз, це те, чого вона довго прагнула.

Я повернулася додому натхненна цією розповіддю, тому одразу сіла за написання другої глави. Може мені змінити століття своєї розповіді? Бо ідея з картинами актуальна в будь-які часи. Але в тому столітті влада була більш агресивною. Я не помітила, як минуло 2 години. Я навіть поїсти не встигла. Тому привіт, холодильнику, об 11-тій годині ночі!

Не дуже люблю нажиратися, того взяла йогурт, пластівці, какао і увімкнула розважальне шоу, аби легше було заснути, з гарним настроєм.

І мені наснився сон, де я на коні їду в якийсь замок доводити те, що кожна жінка має право на власне життя і що я проти шлюбу з якимсь принцем, адже він засуджує моє бажання вчитися.