Передмова

  На календарі - шосте грудня. Я повинний робити домашню роботу з харчових технологій, але замість цього маю значно більше бажання взятися за реалізацію своїх давніх і вельми чисельних ідей, що так чи інакше мали відношення до літератури і міста, де я наразі проживаю роки своєї неспокійної юності - Дніпро. Він же - Дніпропетровськ. Ідеї різні, хаотичні по своїй суті і не мають дійсно чіткої структури, тому я і сам не знаю точно, в який бік буде вертати той сюжет, який я зараз цеглинка за цеглинкою зліплюю до купи.

  Це не буде приємний твір - це я можу обіцяти. Я ще не знаю - буде це збірка повістей, чи повноцінний роман. Цей твір не присвячений рідним, друзям чи ще комусь з людей. Весь той текст, що ви наразі бачите перед собою - текст, який ніколи не буде надруковано - це дика і страшна суміш моїх чисельних думок, почуттів, ємоцій і вражень. Я ніколи не був ні патріотом, ні фанатом свого “рідного” міста. Найбільше за все на світі, окрім власної смерті, я бажаю бути людиною без громадянства - людиною Вільною. Але я сильно сумніваюся в тому, що за життя я дійсно буду ВІльним. Тож бодай тут, серед слів і тексту, моя Воля отримає простір для польоту.

  Це НЕ коммерційний твір. Це не той твір, що має на меті всім сподобатись чи показати щось у ясному, прекрасному світлі. Це не той твір, який будуть читати дітям, вивчати в школах, читати на дивані чи знімати за його мотивами посередницькі фільми. Це література, яку важко описати словами.