У часі немає обмежень

Довгими, солодкими ночами

Нічну вуличку вкриває запах диму. 

В старій квартирі, поет шукає в собі риму. 

Поезія, у полумʼї підпаде псевдоніму, 

Поки актор поміж портретів у театрі,

 Впаде у мліючі обійми. 

Десь в темноті вогником тліючи, вони в очах темніли, 

Поки почуття боліли.

2026




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше