Тяжкі дні

Туман у серці, спогади в душі

Туман оповив мої тихі думки,
І серце ховає невидимий біль.
Свист вдалині, ніби крик в пустоті,
І світло розірвало нічний шелест.

Ті, хто був поруч, зникли, як тінь,
Злива кривава змила сліди.
Та в серці палає незгасний вогонь —
Світлі душі не зникнуть вони.

Летить їхній шепіт у зоряний шлях,
Лунає крізь вітер, крізь сивий туман.
Ніжний і чистий, як пісня вітрів,
Їхній спокій живе в мені без крику.

І навіть коли все довкола мовчить,
Їх спогади ніжно торкають мене.
Світлі, невинні, як ранкові хмари,
Живуть у серці моєму й тепер.

Подобається

#2022 в Різне
#420 в Поезія
#1964 в Сучасна проза

Відредаговано: 23.01.2025