До півночі свято набрало сили. Ніхто не хотів розходитися.
Рудоволосий королевич, якого, як з'ясувалося, звали Лагділь, розповідав Айвелу про свою сестру. Її звали Лагдель.
У пустельних ельфів існує така традиція: якщо в королівській родині народжуються двійнята – хлопчик і дівчинка, то їх неодмінно назвуть одинаково або дуже схоже.
До того ж, повні імена підходять лише для офіційних королівських прийомів. А так – майже завжди скорочені. Він – Лаг, вона – Лагда.
Айвел нудьгував.
Брати кудись поділися, зникла і Таїс, тому йому доводилося віддуватися за всіх.
Лаг отримав суворий наказ від сестри: без шлюбного договору додому не повертатися.
І, втративши з виду Аівіра, він переключив свою увагу на Айвела.
Його супутник Кідеон невдоволено морщився.
Він одразу окинув усіх трьох братів проникливим поглядом придворного чарівника.
Одружений на красуні Мілеті Елвіл, відпадав одразу. Розлучити, звичайно, можна, але кому це потрібно?
Аівір? Гарний зовні, відповідний вік, має силу зцілення – такою більше ніхто з братів не володіє.
Звісно, кожен з вищих ельфи вміє лікувати, але сила Аівіра – унікальна. Він здатний вдохнути життя навіть у мертве тіло. Звичайно, є умови, але, попри все, така сила завжди корисна.
Та інтуїція підказувала Кідеону, що здобути за чоловіка саме Аівіра буде дуже важко.
Айвел і Лагда одного віку, їй теж щойно виповнилося 23 роки.
А чоловік повинен бути трохи старшим за дружину.
Звичайно, краще б королева особисто прибула до Дольвену. Тоді це сватання мало б більше шансів.
Айвел стояв поруч із Лагом і слухав, що той говорить.
– Минулого літа до моєї сестри Роф сватався, зміїний владика. Приїжджав у гості з подарунками. Але Лагда відмовила йому...
– Роф? – здивовано повторив Айвел, – А чому відмовила, якщо це не секрет?
– Не секрет. Лагда отримала владу у дванадцять років. Вона не дозволить чоловікові наказувати або командувати. Звикла, що її слово має вагу і силу. А Роф – жорсткий, жінці підкорятися не захоче.
– Зміїний цар, звичайно, не подарунок, – погодився Айвел з посмішкою, – Але з такими якостями, Лагді нелегко буде знайти собі гідного чоловіка. Я теж не хочу, щоб дружина вказувала мені, що і як треба робити. Я – за рівноправний союз.
Лаг зітхнув:
– Так, я говорив з нею про це...
Кідеон, тонко посміхнувшись, приєднався до розмови:
– Не все так погано, насправді. Лагда вимагає підпорядкування тільки в справах управління містом. А в іншому – вона дуже поступлива і ніжна. Кожен чоловік буде щасливий стати її парою!
Айвел засумнівався, але про себе, бо не хотів виявляти неповагу до гостей.
Зрештою, то їхня королева, і він не повинен про неї судити.
– Так, це правда! – підхопив Лаг, – спершу треба з нею познайомитися, щоб зрозуміти…
Тому, коли з темряви з'явилися Елвіл і Таїс, Айвел зітхнув з полегшенням.
Йому не дуже приємно було слухати розмови про королеву, якої він не знав, та ще й з такими натяками, ніби рішення про їхнє весілля вже прийнято.
Він сподівався, що Елвіл сам займе гостей, але той посміхнувся вибачливою посмішкою:
– Будь ласка, побудь трохи з гостями. Таїс втомилася, я відведу її до замку.
– А де Аівір?
Хотів запитати, до того ж, де Мілета, та вчасно прикусив язика. У світлі останніх подій такі питання краще не задавати.
– Він зайнятий. На жаль, – відповів Елвіл, хоча він і сам не знав, де тиняється середній брат.
Здогадувався, звичайно, і тому був дуже незадоволений – адже просив же тих двох утриматися поки від таємних зустрічей.
Айвел приречено кивнув.
Зрозуміло, Елвіл чогось не договорює, але який сенс катувати його тепер? Це можна зробити і після. А гостям, хоч так хоч так, треба приділити увагу.
– Щось трапилося? – з обережною цікавісттю запитав Кідеон.
Він був не тільки мудрим радником, а і досвідченим чаклуном, тому помітив: ельфи приховують якусь проблему.
У Дольвні щось відбувається.
Королеви ніде не видно, король прогулюється з іншою дівчиною. Можливо, це нічого й не означає, але треба тримати вуха і очі відкритими…
І Кідеон негайно почав думати про те, як обернути це на користь своєму власному королівству.