Глава 24.

Так як я зараз знову іду до школи, канікули скінчилися( глави можуть виходити рідше. Так, я пишу глави на перед і планую дату публікацї але написаного може не вистаити а як ви розумієте криза є в усіх. Тому, якщо глав не буде не сумуйте, попереджаю що ерез один день я буду старатися їх випускати, інколи можу затриматися. Ну а вам бажаю гарного протання цієї глави. Дякую тим людям, котрі і досі читають книгу. тавте зірочки і пишіть коментарі. Радо буду і далі писати і старатися для вас

Кетрін

Ми приїхли додому і мушу визнати що ці походи по магазинах мене дуже виснажили. Не розумію дівчат котрі любля, ні , обожнюють шопінг. Думаю, Драко зі мною точно не засумував. Адже ми прохордили по торговому центрі майже три години! Він напевне пішов жалітися на мене Андріанові. Ні, я звичайно що жартую але найблищим часом  я в магазин точно іти не буду. Отже я піднялася в свою кімнату і переодягнулася у спортивні штани сірого кольору і чорний топ. Волосся завязала у гульку. До речі,  у будинку завжди тепло, не знаю у чому секрет адже каміни тут є але я ще жодного разу не бачила щоб їх хтось розпалював. Напевно, підлога має автоматичний підігрів і це круто. Принаймні я ніколи не мерзну тут. Коли я спустилася на низ то згадала про Андріана. Він же напевно зголоднів. Лежить у своїй кімнаті уже скільки, і без діла. Але добре що хоча б лежить і я не бігаю за ним з проханнями лягти щоб шви не розійшлися. А це плюс. Отже я побачила що Драко спускається, ми перекинулися кількома словами, я подякувала що він витерпів мене стільки і ми розійшлися. Тоніше чоловік пішов на вулицю. Я ж пішла до холодильника. І що б то таке приготувати. Я довго над цим думала і все ж вирішила зварити картоплю і потушкувати капусту з помідорами та перцем. Ну а що? Звичайно, страва не вишукана але в нас у селі таке часто готують. Одже я приступила до плити.

Приблизно через годинку я вже ставила тарілку з стравою  на піднос а ще поклала апельсиновий сік.Хотіла вже іти аж тут в будинок зайшли. Я почула цокіт підборів і заклякла. Хто це прийшов? Але довго відгадувати загадку не довелося. Дуже скоро в проході я побачила Віку і Ніка. Ще їх не вистачало до повного щастя. І що я їм скажу з приводу Андріана? Стоп, Кетрін не кіпішуй. Заспокойся. Може вони про нього і не згадають.

-Привіт, Віка.- радісно сказала я і наблизилася до подруги щоб обійняти.

Вона була ожягнена у червоне худі, сині джинси і черевики на каблуці. Волосся розпущене ну і іще трохи макіяжу на обличчі.

Я обійняла і привіталася з Ніком.

-Ви у гості?

-Ні. Мені треба поговорити з Андріаном. Він у себе?-  от чорт, Нік. Чому саме зараз...

Але я не встигла нічого відповісти бо чоловік вже піднявся на гору. Звідки він знає куди іти? От зараз або влетить мені від Андріана, або і  мені і Нікові. 

-Кетрін не переживай, ми все знаємо.- спокійно сказала подруга.

Я різко повернула до неї свій погляд. Що ознаає все знаємо?  Але вголос я спитала інше.

-Я не переживаю...- а сама так гнула руки за спиною що дивуюся як вони ще цілі.

-Кетрін, ми знаємо що ваш шлюб- не справжній.- а зараз у мене ступор. Звідки вона про це знає?

Але задати запитання я не встигла бо побачила що Нік спускається. І не сам а з Андріаном. Другий ледь ішов але ішов. І тут мене охопило обурення. Ще недавно ледь з ліжка вставав а зараз кудись їде.

-Ти куди?- спитала я розлючено. 

Віка збоку аж здригнулася.Схоже цю фразу я сказала не дуже приязно.  І я просто впялася очима в Андріана. І як це називається? Йому ж не можна вставати категорино а ту приходить Нік, іде до нього ( враховуючи що він, наскільки я знаю, жоднгого разу тут не був) і вони разом кудись їдуть. А ще й слова Віки що вона і Нік знають , що одружилдася я- не з любові. От тобі і маєш вечір прем'єр називається.

-Я не статуя щоб на мене дивитися.- сказала я адже чому всі вони на мене витріщаються.

-Кетрін, давай я тобі все поясню коли повернуся.

-А чому не зараз?

-Зараз я потрібен у офісі. Ти почекаєш на нас з Вікою тут. А потім ми приїдемо і я з тобою поговорю.

І він просто пішов. Я в культурному шоці. Добре що хоча б yе сам їде. А як приїде то нехай боїться мене. Я тут не для того щоб тільки переживати за нього і чекати коли він повернеться. Це по перше. А по друге хай навиться відпочивати. Завжди він зайнятий. 

Стопе, Кетрін а чому ти взагалі собі ламаєш цим голову. Хай навіть з багатоповерхівки скаче, що тобі до того...

Так, а зараз мене цікавить інше. Я повернулася до Віки і вже мої іскри летіли в неї.

-Так, подруго ти мені не подобаєшся.Заспокойся.

-Звідки Андріан знає Ніка, звідки ви знаєте про шлюб, чому Нік поїхав з Андріаном в офіс. Якщо даш мені відповідь на ці запитання ,я  не буду мати притензій до тебе зараз