Глава 8

Очікування- це нестерпне відчуття котре нікому не до вподоби. І Кетрін не виняток.Вона не любила чекаати ані сюрпризів ані негараздів. А саме зараз очікувння було найдовшим. Сірий із Драконом сиділи напроти неї і уважно вивчали а сама ж Кетрін вже не могла дочекаатися зустрічі з її викрадачем. Здається, пройшла ціла вічність ніж вона почула кроки котрі наближалися.

"Ну нарешті" - подумала дівчина.

Вона була готова побачити всіх. Тимофія, її боса на роботі, Андріана з яким нещодавно говорила, але точно не його. Коли чоловік спустився і показався у весь зріст перед нею вона була шокована. Перед нею стояв Захар. Той самий Захар з роботи. 

-Здивована?- спитав він і посміхнувся.

-Сказати чесно? Так. Кого кого а тебе я не очікувала побачити. 

-Ну, тоді не буду псуваи твої уявлення про Захара.- промовив інший голос котрий уже був мені знайомий.

Ззаді  Захара стояв Андріан. І мені стало страшенно цікаво як вони повязані.Їх пов'язує шантаж, страх чи можливо ... вбивства? Та ні, Захар на таке не здатен. Хоча, зараз я взагалі починаю думати що Захара котрого я знала просто немає. Останнім часом все надто скоро змінюється і це страшенно мені не подобається.  

-В мене є для тебе пропозицією.- сказав Андріан.

-І яка ж? Даси мені вибір моєї смерті, чи можливо місця де я помру? Якщо так тоді дам тобі одразу відповідь. Мені байдуже. 

-Надто сміливо. Зазвичай люди котрі тут знаходяться поводяться зовсім інакше.- сказав з холодною усмішкою мій "ангел смерті".

-Дай вгадаю як. Бояться тебе, мовчать і благають про життя . Так же?

-Як я говорив у мене є для тебе пропозиція. І доки ти мене не перебила я скажу одразу. Вибору в тебе немає. Ти станеш моєю дружиною і народиш сина. 

-Хм.Ти нічого не переплутав?

-Я ніколи не роблю необдуманих рішень і ніколи нічого не плутаю.

-Тобто ти як робот...

-Можеш думати що хочеш але звертатися до мене будеш тільки з повагою.

-Звідки така самовпевненість?

-Засвоюй правила. Їх ти прочитаєш на окремому листку а зараз тобі краще просто мовчати. 

І він попрямував до виходу. І знову ця невідомість і очікування . Думає, що попав на зайченя? А от і ні. Я ще покажу йому, на кого попав і плювати хотіла що мені за це буде. 

Дракон наблизився до мене і вже через час голка торкнулася моєї шиї і я заснула міцним сном не відчуваючи нічого.

Не знаю скільки я проспала. Але розплющивши очі в ту ж хвилину їх заплющила. Схоже, мене перенесли з того підвалу в будинок. Ну, це вже щось. Хвилинок через дві я все ж змогла звикнути до світла. Кімната була не маленька. Лежала я на двох спальному ліжку. По два боки від нього були тумбочки. Напереді велике дзеркало а біля нього туалетний столик. Також біля ліжка за тумбою з двох боків були двері. В кімнаті було одне вікно. Я спробувала піднятися і це в мене вийшло попри біль у м'язах. Відкинула ковдру котрою була накрита і посміхнулася. Ну звичайно ж, як би цей бос не скористався нагодою мене обмежити. На моїй нозі був ланцюг котрий припаєний до  підлоги. Я подивилася навкруг але нічого цікавого не знайшла і знову лягла в ліжко. Ну, що мені ж робити? Хоча б книжку лишив . Так я і заснула, знову. А прокинулася від відчуття холоду. Я почала мацати ковдру але ніщо під руку не потрапило. Я розплющила очі . Опустила погляд на себе і зауважила що ковдри на ліжку немає. Від цього я підскочила в сидяче положення. І тільки тепер помітила що біля одних з дверей стоїть Андріан.

-І? Довго дивишся?Безсовісник

-Забула? Говориш до мене без поваги. Запам'ятай, відколи ти станеш моєю дружиною я не потерплю зневаги. 

-А якщо я не хочу цього одруження? Якщо відмовлюся? Якщо скажу всім що ти мене змусив?

-Не скажеш. Про це не турбуйся.

-Коли весілля?

-Через тиждень. 

-Не за скоро?

-А чого нам чекати? Якщо ти думала що я буду різною романтикою тебе підкорювати то це не правильно. Наші відносини з самого початку не правильні, так що без образ. В нашому шлюбі будуть правила котрі ти маєш виконувати. 

-А якщо не захочу...

-Тоді ти будеш нести покарання. І я власноруч тебе накажу.

-І можу я поцікавитися як? Вбєш? Чи замкнеш в підвалі , а можливо і підвісиш?

-Ти мене недооцінюєш. За час доки ти спала я зміг дуже докладно оглянути твоє чудове тіло. Так от, порушиш правило,даю тобі обіцянку що ти гарно впишешся голою у нашому дворі. І мої охоронці будуть безмежно раді бачити тебе такою ьам.

-От гадюка.- прокричала я.

-Ні ні ні , кохана. Я Андріан. Або ж коханий, котик чи як там називають кохану людину. Звикай. І дам тобі пораду, мене краще не злити, бо буде погано . І скажу тобі що поганіше  гірше ніж твоє голе тіло перед хлопцями.

І він вийшов а я розлючено лягла на ліжко. От скотина. І що тепер?