Твоя остання надія
Війна за яку віддають життя
Світанок. Звучить сирена,
Летять ракети у міста.
Похитнулись люди з жахом:
"Що це? Що буде далі?"
А у відповідь — лиш тиша,
Й страшне, холодне слово: "Війна."
Сльози. Паніка. Руїни.
Світ, що вчора був — нема.
Хто куди — дітей ховає,
Сам шукає порятунку…
А хто не встиг — той впав назавжди,
Й кров залляла сіру вулицю.
Сльози, крики, вибух, страх…
Все це зробив той народ,
Що ми самі прозвали "братом",
А нині — вбивця, кат, заброд.
Матері ридають гірко,
Жінки чекають чоловіків…
А сини, що ще учора грались,
Йдуть у бій, бо час настав!
Я не знаю всіх процесів,
Що вели нас до біди,
Та одне мені відомо:
Ми тримали шанс в руках…
Ми тримали нашу землю
З економікою й добром,
Але замість того — знищили,
Наче батько п'яний дім…
Але досить, годі плакать!
Встали! Голови зведіть!
Нам пора все повернути,
Нам пора країну жить!
За полеглих, за безвинних,
За дитячі ті серця,
Що ще вірили у казку,
Поки не згорів їх дім…
Ми народ! Ми Україна!
Ми є сила! Ми є міць!
Настав час зламати темряву!
Настав час перемогти!
Відредаговано: 09.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
