Глава 47

Сашко присів навпроти сина та міцно обійняв його. Хлопчик довірливо обхопив його шию своїми рученятами. Мія дивилась на них та від хвилювання кусала губи. Вона так мріяла про це, а зараз навіть розгубилась. Хотілось підійти та обійняти їх обох. А ще розревітись. І вона навіть не знала від чого більше. Від радості, що вони нарешті зустрілись. Чи від образи, що він не знайшов її, і ці кілька років не був поряд. Тому залишилась стояти та дивитись на них. В цю ситуацію втрутилась тітка Олена. Вона і досі стояла осторонь та тільки дивилась і слухала всіх, не промовив і слова. Вона підійшла та взяла малюка за руку.
-Підемо Сашо, напевно поїмо морозива, та познайомимось з тобою ближче. А твоїм батькам дамо змогу трохи поговорити.
Хлопчина кивнув, та глянувши на маму погодився піти. Тітка з малим Сашком та нянею Свєтою пішли вибирати морозиво, залишивши Сашка та Мію наодинці.
Чоловік пересів ближче до дівчини та взяв її за руку. Ніби боявся що вона десь зникне.
-Ми обидва слухали когось окрім себе. - мовив Сашко цілуючи долоню дівчини – Почнімо все с початку.
- Давай – погодилась вона червоніючи.
Його руки, такі теплі та ніжні зігрівали серце.
- Мене звуть Сашко. А хто ви мила дівчина?
Він лагідно посміхнувся заглядаючи їй в очі.
-Я твоя новорічна мрія – з усмішкою відповіла вона.
-Виходь за мене заміж – вже без посмішки, серйозно сказав він.
- Тоді ти не так сказав - зніяковіла вона.
-А зараз кажу так. Я не хочу більше втрачати час – наполягав він.
- Але ти мене зовсім не знаєш, а я тебе. Я не можу. Це так несподівано. Мені треба все обміркувати. – виправдовувалась дівчина.
-Обміркувати!? – вигукнув Сашко – Мія, в нас скоро буде вже друга дитина. Що ти хочеш ще обмірковувати?
-Але…- зам'ялась вона.
-Ніяких але – перебив її Сашко та додав вже м’якіше – Ми будемо разом пізнавати один одного. Я обіцяю ти ніколи не пошкодуєш.
Вона інстинктивно накрила свій живіт рукою, дивлячись на серйозне обличчя чоловіка і мовчала.
Він опустив очі на її руку під якою було маленьке життя.
-Можна? – тихо запитав він – Можна і мені торкнутися малюка?
Мія кивнула. Він легенько провів долонею по її руці та доторкнувся до живота дівчини. Завмер. Здавалося він навіть забув як дихати.
- І хто в нас буде тепер?
-Ще не знаю. Я хотіла сюрпризом зробити.
-Давай, зробимо УЗД разом, а потім влаштуємо свято для близьких і на ньому вже дізнаємось хто в нас буде. Згода?
- Так – кивнула головою дівчина.
Сашко пригорнув дівчину до себе.
- Я такий щасливий що знайшов тебе – промовив він їй прямо в губи.
-Я теж.