Глава 43

Коли тітка Олена з малим Сашком та Світланою повернулися, наївшись морозива, вони застали Мію та Сашка-старшого в ніжних обіймах одне одного.

— Може, поїдемо вже додому? — підбігши до батьків, весело запропонував маленький Сашко. — Я дуже хочу показати бабусі Олені свою кімнату і того  коника, якого ти мені подарувала!

— Гаразд, сонечко, — лагідно погодилася Мія, пригладжуючи його неслухняну чуприну. — Просто зараз уже й поїдемо.

— Тільки з однією маленькою умовою, — рішуче втрутився в розмову Сашко-старший. — Спочатку ми дійсно заїдемо до вас, щоб подивитися твою кімнату й забрати необхідні речі. А потім усі разом вирушимо до нашого будинку.

Мія завагалася й злегка насупилася:

— У нас досить велика й простора квартира, місця точно всім вистачить, — спробувала заперечити вона, усе ще панічно боячись таких стрімких змін.

— А в мене великий заміський будинок, і дітям там буде значно краще, — упевнено наполягав чоловік. — Там чисте лісове повітря, величезне подвір’я... Та й тобі зараз це корисно як ніколи.

Помітивши, що Мія серйозно замислилася, він вирішив піти на хитрість і швидко додав, із посмішкою звертаючись до сина:

— Сашку, а ти хочеш сам обрати собі нову велику кімнату в нашому домі й наново облаштувати її так, як забажаєш?

— Хочу! — плескаючи в долоні від захвату, вигукнув малюк. — А то моя нинішня кімната зовсім уже для малюків, — абсолютно серйозно додав хлопчик.

Сашко-старший та тітка Олена щиро розсміялися. Розуміючи, що ці милі суперечки закоханих можуть затягнутися до ночі, Олена лагідно взяла хлопчика за руку й запропонувала компроміс:

— Давайте вже нарешті поїдемо, бо на вулиці скоро потемніє. Проведемо ці вихідні в заміському будинку. А там, у спокійній обстановці, уже разом вирішите, де вам усім буде комфортніше жити.

Із цим рішенням погодилися всі. Вони справді спершу заїхали до Міїної квартири, поспіхом зібрали першочергові речі й дружньою, щасливою компанією вирушили назустріч новому життю — до великого й затишного будинку Сашка.