На роботі вже повним ходом кипіла робота. Артем поїхав по об’єктах. Оля приймала товар та розподіляла його по замовниках. Мія зайнялась клієнтами. День промайнув дуже швидко. Десь біля четвертої години на Міїн мобільний подзвонила Наталя.
- Привіт – роздався з трубки її збуджений голос.
- Привіт. Щось сталося? Ти так рано ніколи не дзвониш. – захвилювалась Мія.
- Нічого страшного ще не сталося, але може. - загадково промовила подруга.
- Заінтригувала. Кажи.
- Склади мені компанію по магазинах. Завтра у мого Геннадія якась урочиста зустріч. Я запрошена. А в мене одягти немає чого на цей захід.
У Мії від серця відлягло. Всього лише не запланований візит до магазинів. Це можна пережити.
- Гаразд. Коли Їдемо? – погодилась вона.
- Прямо зараз. – нетерпляче вигукнула Наташа. – Бо ввечері то вже буде пізно. А завтра я маю виглядати на всі сто вже з самого ранку.
Мія розгублено глянула на Олю. Та з цікавістю прислуховувалась до їх розмови. Та жестом показала «Ок». І замахала руками показуючи на двері.
- Гаразд. – засміялась на жести Олі, Мія. – Давай зараз зустрінемось біля твоєї улюбленої крамниці.
Вона поклала слухавку.
- Відпускаєш? – посміхнулась Мія подрузі. – Треба ж Наташі допомогти особисте життя налаштувати.
Оля посміхнулась подрузі у відповідь.
- Звісно відпускаю. Може вона тоді не такою чванливою буде.
- То в неї характер складний. – спробувала виправдати дівчину Мія.
Вона розклала документи по столу. Складений план на завтрашні роботи.
- Характер дійсно складний. – не заперечувала Оля – Вона зі мною, після того, як я вийшла заміж, майже не спілкується.
- То працює, то особисте життя налагоджує - відмахнулась Мія – Якби вона зараз в мене не жила, я б її теж, мабуть, рідко бачила.
- Ну, ну – Оля похитала головою – Коли ти вже своїм життям займешся?
Мія глибоко здихнула та взяла свою сумочку.
- А в мене особисте життя б’є ключем. На жаль тільки по голові – пожартувала вона та попрощавшись пішла на вихід.
Наталя вже чекала подругу біля магазину.
-Ну де ти ходиш? Я вже і в салон краси встигла записатись на завтра поки ти їдеш.
Мія здивовано підняла брови. Оце дівчині припекло.
-Салон краси? Дівчино та це вже сер’йозно. – сміючись підколола вона її.
Вони переміряли пів крамниці поки підібрали Наталії декілька цікавих луків. За компанію Мія і собі вибрала пару суконь. Все ж приклад заразний.
- А то прийдеться знайомити тебе з моїм нареченим, а ти так в спортивних штанах і прийдеш. – глузувала з неї подруга.
- Тільки заради твого спокою. – віджартовувалась від неї Мія.
Ніщо так не підіймає настрій як хороший шопінг. Щоб не втрачати гарного настрою дівчата вділи свої обновки та вирішили зайти в невеличке кафе. Перекусити після магазинів. Наташа вирішила сьогодні сяяти та зводити чоловіків з розуму в білому, брючному костюмі в тоненьку, чорну смужку. Він візуально робив її стрункішою і витягав силует. Мія одягла льняну, бузкову сукню. І такого ж кольору легенькі туфлі. Настрій був чудовий, а апетит гарний. До дому вже не дотерпіти. Тож вони пішли щось перекусити до найближчої кав’ярні.