Глава 27

Сашко роздратовано вимкнув телефон та засунув його в кишеню штанів. Ілона дзвонила вже декілька раз. Мабуть, відчувала холод в його голосі. І як Сашко не запевняв, що вони проговорять коли вона повернеться, вимагала пояснень прямо зараз. Її було шкода. Непогана дівчина. Тільки зараз у Сашка не було бажання розмовляти з нею. Всі думки були лише про Мію. В нього зараз наче крила виросли. Хотілось обійняти увесь світ.

Тітка Олена догнала його вже біля дверей, що ведуть на вулицю. Він розмовляв з Наталією. Потім дівчина пішла, а Сашко так і залишився стояти. Жінка підійшла до нього. Чоловік задумливо подививсь на неї.

 - Догнав? Поговорили?- засипала вона його питаннями.

Той заперечливо похитав головою.

- Наташа каже, що краще почекати. – з сумом відповів він. – Мія має якийсь секрет. І зараз не може мені розповісти. Нам краще побалакати у спокійній атмосфері.

- Суцільна таємниця, а не дівчина. – серйозно проговорила вона дивлячись скрізь скло дверей на машину що від’їжджала. - А ця Наташа якась зла на весь світ.

- Чому зла?- запитав Сашко теж спостерігаючи за машиною, що вже віддалялась. Та не розуміючи самого себе. Чому не затримав Мію? Чому послухав її подругу відкласти розмову на завтра? Може вона і мала рацію, що зараз Мії не до розмов і він тільки відштовхне її своєю наполегливістю?

Телефон знов завібрував. Саша витяг його з кишені. На екрані значилось два пропущених від Ілони. Тітка багатозначно глянула на його телефон.

- Щоб розпочати нові відносини, розберись спочатку зі старими. - тітка була невдоволена. – А краще три рази подумай. Може ця снігуронька не варта твоїх зусиль?

- Вона мене ревнувала. – з усмішкою сказав Сашко – А це означає…?

І він переможно глянув на тітку Олену.

-Це означає, що вона може бути закінченою егоїсткою – сердито зауважила тітка. – Я так розумію, що новий рік ми вже зустріли й нам краще поїхати додому поки ти тут ще третю пасію собі не знайшов.

Бурчачи вона направилась в кімнату збирати речи. Сашко пішов за нею не сперечаючись та думаючи про своє.