Глава 14

Наташа залишилась допрацьовувати зміну, а Мія вийшла на вулицю. Березневий вітерець легко перебирав волосся теплими потоками. На вулиці хоч було ще прохолодно та сиро, але вже відчувалось тепле дихання весни. Сонечко зігрівало промерзлу землю пробуджуючи її від зимового заціпеніння. Пташки, на вкритих бруньками гілочках, весело щебетали, заохочуючи природу скоріше прокинутись. Мія йшла стежкою через парк та прислухалась до природи що розквітала та оживала. Вдихала насичений запах весни.

Відчувала своє серцебиття. Серце тепер буде битися за двох. Її життя та життя маленької людини. Яку вона так не очікувано носить в собі. Все тепер стало одне на двох. Вона неспішно йшла та планувала своє майбутнє. Розраховувати на когось вона точно не буде. Те, що вони зустрінуться з батьком дитини, було малоймовірно. Її батьки та сестра живуть в іншому місті. Вони її звісно приймуть - непутяще дитя, та навчання кидати не хочеться. І робота, на якій вона зараз працює, для студента гарний під заробіток, а ось для двох з дитиною потрібно щось стабільніше. Необхідно буде гарно попрацювати ці декілька місяців. Кінець кінцем вагітність – це ж не на завжди. Тож вона вирішила, до родів слід буде все розпланувати та підготувати й з навчанням, і з роботою. Потім, з малою дитиною, багато не набігаєшся. І з великим пузом аніматором теж буде тяжко стрибати. Треба щось вигадати.
 Увечері, коли Наталя прийшла з роботи, Мія була вже дома. Вона прекрасно розуміла, що подруга буде ставити питання. Дуууже багато питань. Так і сталось. Розмова була не дуже легкою. Та рішення свого, Мія не змінила. До розмови долучилась і Оля з Ритою. Вони вже були в курсі стану Мії. Мабуть, Наташа їм все розповіла. Подруги прийшли до дівчат коли ті вже перебрали кучу варіантів що до роботи. Мія поділилась своїми планами стосовно роботи та навчання. Вона все ж вирішила розвивати й надалі бізнес пов’язаний зі святковими програмами. Оля підтримала подругу і навіть пообіцяла допомагати в її розважальному бізнесі. Ну там, де діло потребувало машини. Привезти, перевезти. А організація, ідеї, проведення, домовленості з клієнтами – залишались на Мії. Наталя махнула рукою. Вона сумнівалась, що ідеї Мії принесуть якийсь результат. Багато на цьому не заробиш. Морока одна. Це ж не серйозна робота. І пішла відпочивати. Завтра на роботу рано. А її професія дуже відповідальна. Це вам не людей розважати. Це лікування.

Ріта, послухавши дівчат, зібралась додому. Вона в цьому, все одно нічого не тямить. Ще й на розкрутку такого бізнесу, кошти потрібні. А де їх взяти? І тонко натякнула, що має, напевно, сказати Андрію, який пробував залицятись до дівчини, про те, що Мії тепер буде не до зустрічі з ним. 

Залишившись з Олею вдвох на кухні, дівчата почали планувати, що і як потрібно встигнути зробити в першу чергу. І плани були як у Наполеона.