Глава 4

Новий знайомий так несподівано з’явився за їх столиком і з ним було так весело та цікаво, що Мії здавалось, вона знає його вже давно. Часи вже пробили північ. Новий рік поступово входив у свої права під радісний сміх та дзвін бокалів, під вигуки новорічних побажань.

  - Дозволь запросити тебе потанцювати. - Саша наповнивши келихи дівчат, стояв у Мії за спиною. Він взяв її за руку.

  - Так ніхто ж не танцює – зніяковівши відповіла вона.

  - Той що?- він знизав плечима та допоміг відставити стілець – Мелодія дуже гарна. І завжди має бути хтось перший.

Дівчина пройшла з Сашком на майданчик для танців. Він поклав свою руку їй на талію, а іншою взяв її долоню та притиснув до себе. Серце в нього калатало. Дівчина відчувала це через тонку тканину блакитної сорочки. Яка так спокусливо обтягувала фігуру хлопця.

  - Так почало калатати моє серце, як тільки ти увійшла в цю залу. – прошепотів Сашко, бачачи як дівчина завмерла дивлячись на свою долоню притиснуту до рельєфної чоловічої груді.

Вона підняла свої сині очі на нього. Він теж їй сподобався одразу. Як тільки підійшов до їхнього столика. Та Мія соромилась про це сказати.

- Ми танцювати будемо? – спитала вона оглядаючись – Бо на нас вже всі дивляться.

Сашко посміхнувся у відповідь та повів її в танці. На здивування дівчини вони не стали топтатися на місті в такт мелодії, а закружляли в ніжному вальсі. Сашко вів впевнено та уміло. Мія повністю поклалась на вміння партнера по танцю. Гарна мелодія зачаровувала та придавала цьому моменту казковості.

- Не очікувано – сказала вона коли останні акорди стихли, та вони держачись за руки відійшли від майданчика.

- Мама заставляла декілька років ходити на бальні танці. Ось навички й згодились відповів він на її зацікавлений погляд.

– А ти з батьками живеш?

Він не поспішав вести її до столу. Вони так й залишились стояти між майданчиком для танців та святкових столів із веселими компаніями.

- Ні. Мої батьки живуть в іншому місці. Далеко звідси. Я тут навчаюсь. – Відповіла дівчина.

- Живеш в гуртожитку? – допитувався він.

- Ні. З подругами винаймаємо квартиру. А навіщо ти питаєш?

- Хочу як можна більше дізнатись про тебе – чесно відповів хлопець.

- Навіщо? – кокетливо піджала губи Мія.

- Сподобалась дуже.

Дівчина промовчала. Та його відвертість їй дуже сподобалась. На майданчику вже танцювали декілька пар, надихнувшись їх прикладом.

А вони стояли біля ялинки та розмовляли. Кольорові вогники віддзеркалюючи від скляних кульок золотистими іскрами, спалахували в очах молодих людей, які, не звертаючи уваги на оточення, розмовляли та посміхались один одному. Музика та новорічний настрій додавали чарівності цій казковій ночі.