Розділ 11

Після сварки з Яною у ресторані, Костя одразу ж поїхав до Каміли. Йому хотілося побачити її іще раз впевнитись, що кохає дівчину. Звісно насправді він був впевнений, що кохає Камілу та дивні відчуття, які виникали у нього поряд з Яною не давали Кості спокою. Каміла, як завжди зустріла Костю у відвертій білизні. Її принади просто випирали з прозорої нічної сорочки. Чомусь зараз у Кості це не викликало ніякої реакції, навіть здавалося недоречним.

 - Коханий, ти приїхав. Ну нарешті, я вже думала, що ти ніколи не відірвешся від своєї амеби, - сказала Каміла й підійшла до чоловіка, щоб його поцілувати.

- Каміло, вибач, що так довго не приходив просто у мене зараз дуже багато роботи, - відповів Костя і почав вивертатися з обіймів коханки.

 - Ти міг мені хоча б, зателефонувати, якщо був такий зайнятий, - зауважила Каміла. 

- Вибач, але у мене справді не було часу.

 - Не було чи ти просто його для мене не знайшов?

 - Каміло, досить. Ти чудово знаєш про мою ситуацію. 

- Ти боягуз, Костечко. У цьому вся суть. Тому ти й не можеш зробити вибір, - промовила Каміла й тикнула пальцем у чоловіка.

 - Думай, що хочеш. В решті решт я одружений чоловік й не повинен перед тобою виправдовуватися.

 Костя розумів, що робить їй боляче, та слова Каміли вивели його з рівноваги.

 - Гаразд, давай не будемо сваритися. Краще ходімо, ти приймеш гарячу ванну і ми повечеряємо, - Каміла спробувала зняти з Костянтина пальто.

 - Каміло, пробач та я сьогодні не в настрої. Краще іншим разом. 

- Ти мене більше не хочеш? - запитала Каміла й скинула з себе короткий атласний халат, який миттю впав на підлогу.

 - Каміло, одягнися, а то змерзнеш. На вулиці схолодніло, - Костя підняв тоненький халат і накинув на дівчину. 

Каміла витріщила очі від здивування й прошипіла:

 - То якого біса, ти сюди прийшов? 

- Хотів побачити тебе, і переконатися, що з тобою все гаразд.

 - Зі мною все добре. Переконався? 

- Так. 

- Ну тоді вимітайся звідси.

 - Каміло, ти чого? 

- А що ти думаєш, я буду твоєю нянькою? З цим, будь ласка, звернися до своєї мами, або дружини.

 - Каміло я прийшов поговорити, та бачу марно. Я піду, вибач, - сказав Костя й круто розвернувся та пішов геть.

 Повернувся Костя додому в поганому настрої. Каміла дедалі ставала наполегливішою. В неї все більше й більше виникало вимог, які Костя не завжди міг виконувати. А тепер вона ще й вигнала його. Хоча Костя вважав що сам винен у цьому. Не потрібно було їхати до неї взагалі. Коли чоловік увійшов до квартири була вже друга година ранку. Він сам не помітив, що так затримався. Костя вже хотів переодягнутися й піти спати, як почув якийсь шум на кухні. Він вирішив піти подивитися у чому справа. Та його зупинив раптовий дзвінок мобільного. Це була Каміла. Дивно, чого їй було треба? 

- Алло, привіт, щось сталося? - сказав Костя у трубку мобільного. 

- Котику, це я. Ти мене вибач за те що виставила тебе за двері. Просто я ревную, дуже, бо хочу бути з тобою. 

Слова Каміли тепер здавалися Кості не зовсім щирими. Вона пробувала маніпулювати ним. А він був не з тих людей, які це дозволяли.

 - Послухай, не дзвони мені сьогодні. Я втомився. Давай завтра зустрінемось, - спокійно сказав Костя. 

- Чудово, але я не впевнена, завтра буду вільна для тебе. Тому подумай добре над тим, що я тобі сьогодні сказала. До речі твоя благовірна вже знає про нас? - поцікавилася дівчина. 

- Що? Ні, вона поки що не знає. Дозволь мені самому з цим розібратися. Бувай, - відповів Костя й скинув дзвінок. 

 Далі все пішло не так, як розраховував Костя. На кухні сиділа перелякана Яна, яку знову мучили жахіття. Її бліде, втомлене обличчя викликало у Кості співчуття. Він відчув, як у нього защеміло у грудях. Тому він запропонував їй підтримку. Костя наче під гіпнозом пішов з дружиною до спальні й заколисував її наче маленьку дівчинку. Чоловік дивився на неї сплячу й на хвилину навіть замилувався. Вона не була красунею у прямому сенсі цього слова, але її довгі вії, пухкі губи та тонкий ніс робили обличчя дуже привабливим. Раптом Яна почала смикатися уві сні, її віки тремтіли, а губи ледь відкрилися, наче вона хотіла щось сказати. Костя на автоматі почав гладити її по голові й жінка заспокоїлася. У його душі у цей момент посилилася ніжність до цієї тендітної жінки, яка завжди намагалася здаватися сильною. Вона ніколи не влаштовувала скандалів та істерик. Старалася бути привітною і милою. Й зараз Костянтин, як ніколи розумів, що дарма не хотів пізнати її краще. Його дружина страждала у самотності, поки він розважався з коханкою. Й це ще більше породжувало відчуття провини перед нею. Що робити далі було важким питанням. Костя заплутався у своїх відносинах. Він кохав одну жінку, а тягнуло його до іншої. З Камілою у них були шалені ночі, а з Яною він завжди мав про що поговорити. Вона завжди слухала його з уважністю й головне ніколи не дорікала. Це й робило велику різницю між нею й Камілою. Хоча якби там не було колись йому доведеться зробити свій вибір.