Розділ 1.

Минуло два тижні. 

Яна Дем'янова ще ніколи так не страждала. Звісно у неї були особисті трагедії, але такого приниження вона ще не відчувала. Її законний чоловік, покинув її прямо посеред відпустки. Медовий місяць, який мав стати шансом для їх зближення провалився. Наступного ж дня після того, як вони з Костею прилетіли до Кіпру йому зателефонували з роботи терміново викликали до офісу. 

Яна хотіла повернутися разом з чоловіком, але він наполягав на тому щоб вона залишилася. Протягом шести днів вона сама відпочивала на курорті й кожного разу, коли їй пропонували сніданок, або вечерю на двох у серці кололо наче голкою. Яна розуміла, що Костя полетів до Темноводська у справах, але жінці було образливо від того що він не покликав її з собою. Хоча це і не дивно, бо ж з найпершого дня їх шлюбу Костя навіть не торкнувся Яни. Окрім невинних поцілунків у лоб, або щоку. Їхня шлюбна ніч взагалі пройшла на різних ліжках. Вірніше Костя спав у вітальні, а вона у їх подружній спальні. Минуло понад два тижні з їх весілля, а її чоловік навіть не поцілував її по справжньому. Це було принизливо і неприємно. Їх шлюб з першого ж дня перетворився на фікцію. І що там казати, потрібно просто визнати, що батько купив їй чоловіка. Так її любий тато бачивши її страждання після приниження її колишнього Ігоря, просто вирішив допомогти. Костя був товаром, а її батько покупцем. Та все ж коли молоді люди познайомилися Яна зрозуміла, що Костя дуже хороша людина. Він одразу їй сподобався. Спокійний, культурний, врівноважений, а ще дуже симпатичний. Його густе каштанове волосся гармонійно поєднувалося с зеленими великими очима. Все у ньому було ідеальним. І вона була на сьомому небі від щастя, коли він їй освідчився. І навіть той факт, що Костя не цікавився ні підготовкою до весілля, ні самим весіллям, не засмутив Яну. Вона наче знову ожила. Бо ж після пережитого болю і приниження їй так хотілося простого жіночого щастя. Яна вирішила, що зробить все щоб її чоловік зрозумів, що вона не байдужа кокетка з купою капризів, а доросла адекватна жінка. Яна не втрачала надії, що з часом він її покохає і вони зблизяться. Їй цього дуже хотілося. Костя по справжньому подобався Яні й можливо вона вже встигла трохи закохатися у нього. Та цього було недостатньо. Для міцної сім'ї потрібно взаємне почуття. 

Яна витерла долонею виступаючі сльози й трохи підправила макіяж. Зовсім скоро вона повернеться додому у їхню холодну і задушливу квартиру. Якщо їй пощастить, то вона можливо побачить свого чоловіка що спить на дивані. А якщо ні... 

  Додому Яна дібралася швидко, викликавши таксі. І хоч Костя обіцяв приїхати за нею він цього не зробив. Вона чекала його майже годину, але він так і не прийшов. Врешті Яна вирішила доїхати додому власним ходом. Вдома як вона і думала нікого не було. Всі речі стояли на своїх місцях. Складалося враження, що Костя взагалі не ночував всі ці дні вдома. Яна переодяглася потім розібрала валізи й вирішила приготувати вечерю.

 Поки жінка готувала, то навіть не помітила, як у дверному замку заскрипів ключ.

 - Привіт, що робиш? Ти вже повернулася? - до кухні увійшов Костя. 

- Привіт, я тут вечерю вирішила приготувати. Борщ з пампушками. Будеш?- схвильовано запитала Яна. 

- Давай, спробую. Я і так збирався замовляти вечерю, - відповів чоловік. 

- Ти йди помий руки й переодягнися, поки я все підготую.

 - Гаразд. Костя пішов і Яна залишилася одна. 

Вона швидко накрила на стіл, потім розлила гарячий борщ по тарілках і дістала з печі свіжі пампушки. Поки вона поралася вже повернувся Костя і сів за стіл. Спочатку він з обережністю коштував страву дружини, але потім страва йому сподобалася. 

Він почав їсти з апетитом, що неабияк порадувало Яну. 

- Тобі подобається? - поцікавилася жінка. 

- Так, дуже смачно. Ти молодець, - підкреслив Костя.

 - Дякую, може добавки? - Яна дуже зраділа, що борщ сподобався чоловіку. 

- Ні, дякую. Я краще піду відпочивати, бо мені завтра вранці вставати.

 - Ти знову спатимеш на дивані? - спитала Яна, але боялася почути відповідь, яку й так знала. 

- Ні, я напевно поїду до готелю. Мені потрібно сьогодні добре виспатися.

 - Хочеш, я ляжу на дивані, зараз небезпечно їздити по нічному місті, - запропонувала Яна.

 - Я поїхав. Дякую за борщ він був дуже смачний, - Костя всміхнувся і легко поцілував дружину в щічку.    Потім махнув рукою на прощання і пішов.                 Яна затремтіла і здригнулася. Вона відчула як солоні краплі вже течуть по обличчю. Жінка не розуміла чому Костя так з нею вчиняє. Так звісно великого кохання між ними бути не могло, бо вони ледве знали один одного. Але ж є повага. Невже вона не заслуговувала хоч на краплю поваги. Хоча з іншої сторони її чоловік мав право на відпочинок і вона поважатиме його рішення. Яна подивилася у вікно, Костя вже встиг поїхати, а вона хотіла дати йому пампушки з собою. Яна присіла на стілець і задумалася. Якщо їх з Костею відносини й далі будуть наче сусідські, то шлюбу скоро прийде кінець. На цей раз вона не дозволить, щоб її покинув коханий чоловік. Яна вирішила діяти. Потрібно зробити все можливе і не можливе, щоб Костя її покохав. Але спочатку потрібно скласти план. Яна швидко побігла до спальні знайшла там візитну карту і набрала номер психолога, якого їй радила подруга після історії з Ігорем. Вже наступного ранку Яна була в офісі відомого психолога Влада Виговського, який обіцяв врятувати будь - які стосунки від краху.