Пролог

 - Костю, скажи мені це правда? Те що пишуть у газетах? 

- Ти про що люба? - поцікавився Костя й ніжно погладив свою дівчину по оголеній нозі.

 Сьогодні була остання ніч, коли вони оттак могли у ліжку насолоджуватися одне одним. Кохатися без меж. Вже завтра все зміниться. І все через кляту батькову угоду.

 - Про те що ти одружуєшся з якоюсь багатійкою? Отже, вона про все дізналася. 

Костя як міг відтягував цю новину. Він дуже сильно кохав Мілу, тому не хотів завдавати їй болю. Але він забув, що його сім'я досить відома у місті, тому підлі журналісти все одно пронюхають правду. 

- Ну все не зовсім так, Міло.... 

- Як це не зовсім, так? Вони брешуть? Це фейк? - не зрозуміла дівчина.

 - Ні, це правда, але одружуюся я не по власному бажанню. Це контракт задля збереження сімейного бізнесу.

 - Що? Ти знущаєшся з мене? Костю я ніколи не буду твоєю коханкою, - Міла різко схопилася з ліжка й одягла халат. 

- Я тобі цього й не пропонував. Просто потрібно почекати. Через рік ми з Яною розлучимося і я зможу одружитися з тобою, - Костя теж встав з ліжка й підійшов до Каміли. 

- Тобто цілий рік я маю бути одна? Без тебе? - Звісно що ні. Ми все одно будемо зустрічатися, це не зрада. - Не зрада кажеш, але все одно тобі доведеться кожного вечора повертатися до неї. Бо вона твоя дружина. 

- Поки що ні. Наше весілля відбудеться через тиждень. І поки у мене є ці сім днів я тебе не покину, - сказав Костя й міцно обняв Камілу, а потім поцілував за вухом.

 - Послухай, а не можна взагалі скасувати весілля, - спитала Міла.

 - Я б цього дуже хотів. Та батько моєї майбутньої дружини впливова людина. Він місцевий депутат, тому може допомогти нам в бізнесі. 

- Але до чого тут шлюб? 

- Це його забаганка. Не знаю чому, але він дуже квапиться з заміжжям доньки. Саме тому ми одружуємося наступного тижня. 

- Невже нічого не можна зробити? - Міла з надією подивилася на Костю й у нього від цього погляду все стислося усередині.

 - Мені шкода... - Що? Шкода. Та пішов ти! - закричала Міла. 

- Бачити тебе хочу, йди геть.

 - Міло, кохана, заспокойся. Для мене ти найдорожча у світі, - Костя спробував підійти до дівчини й забрати у неї з рук вазу, яку вона тільки що схопила.

 - Іди геть, покидьок! Забирайся, поки я тебе не прикінчила, - Міла розмахувала вазою перед обличчям Кості ще трохи й вона потрапить у скроню. 

Чоловік намагався її заспокоїти та зрозумів що це марна справа. Міла була творчою людиною, тому мала гарячий темперамент. Ваза таки полетіла у сторону Констянтина, але він встиг вчасно пригнутися. Дорога кришталева річ з віденського скла розбилася наче мрії самого Кості. Він важко зітхнув взяв свої речі й пішов до виходу з квартири. Він дуже сподівався, що Міла пробачить йому і вони ще зможуть бути разом. Бо бути заручником долі йому дуже не хотілося. Він виконає волю батьків і одружиться з дівчиною. Але між ними ніколи нічого не буде. Він житиме з нею під одним дахом наче сусід і зробить все, щоб дійсним їх шлюб залишався тільки на папері. Насправді так і було. Його ніхто не питав хоче він цього одруження чи ні. Дем'янов захотів для своєї доньки чоловіка він своє й отримав. Отже, і сам Костя не повинен дотримуватися правил сімейного життя. Бо це всього лише звичайний договір. Без почуттів і бажань. Що ж він готовий перетворити власний шлюб на пекло. Він зробить так, що дружина сама від нього відмовиться. І тоді він спокійно зможе розлучитися, і нарешті бути разом з коханою дівчиною.

Історія потроху повертається, буду щиро вдячна за вашу увагу, друзі!