Глава 1

Аліса

- Ох сьогодні буде жаркий день, може підемо до річки, розвіємося?

- Напевно, ти ж не проти, якщо з нами піде Всеволод та його друзі, просто компанія більша та веселіше буде.
 

- Добре, але не довго, ти ж знаєш в мене ще робота.
- Та встигнеш ти ще на свою роботу) ми все встигнемо..

- Аня засміялася та побігла до свого бойфренда Всеволода, йому 23, їй 19, вони ідеальна пара, але він буває дивним по відношенню до мене, але я стараюся не звертати уваги на те, що всі хочуть мене прям посеред вулиці.

Моя зовнішність просто зводила з пантелику усіх, але я ніколи не користувалася цим, мені не потрібний хлопець, я краще залишусь сама, ніж стану підстилкою на одну ніч.

- Ліса про що задумалася? - я навіть не помітила, яка біля мене зібралися друзі Всеволода та сама Аня з посмішкою на мене дивилася.

- Всім привіт, я Аліса, можна просто Ліса) мені 22 роки.

Всі почали представлятися і знайомитися ближче, з цієї компанії мені так не сподобався Ден, високомірної думки про себе, та ще й збоченець, так дивився в мої очі, які трішки нижче обличчя.
Коли я подивилася йому в очі, і дала знати, якщо він не перестане це робити, то повір йому буде погано.

Так швидко плине час, вже вечір, друзі всі приємні та дружелюбні, навіть дивно, що Ден перестав на мене так дивитися, і мені просто стало спокійно на душі. Я вирішила, що на роботу я завітаю завтра, написавши коротке повідомлення, своїй подрузі по роботі, що не зможу з'явитися сьогодні, щоб передати документи зі свого столу, зроблю це все завтра.

Багаття так приємно гріло та історії кожного, чомусь створювали найріднішу обстановку. Це просто цікаво, все буде так добре в мене в житті, чи все-таки я знайду пригоди на свою голову, просто жити без пригод, це зовсім не моє.

- Ліса, ти не проти, якщо я присяду біля тебе? Запитав так спокійно Ден. 
Чомусь я не хотіла його якось цькувати, тому я дозволила.

- Так, сідай, але пам'ятай, про дистанцію - сказала я доволі суворо

- я Ден, мені 26 років, хотів попросити вибачення, що дивився не зовсім туди, куди хотів.

- я зніяковіла, сором мав пробирати його, але чомусь тільки мене.

-ти дуже красива, правда, давно таких красунь не бачив

- Дякую - процідила я крізь зуби.

- він хотів показатися дуже милим, але все ж я відчувала небезпеку.