3 (5)

Що то була за чудова парочка, Вітару розповіли, коли доїхали до будинку батьків Вірти.

Будинок, до речі, був великий, двоповерховий, довгий, з кількома виходами надвір. Вітар бачив п'ять на другому поверсі, зі сходами обплетеними в’юнками, і три на першому — але підозрював, що їх більше. Може задня частина будинку взагалі втикана цими виходами замість вікон. Причому, таку купу виходів з одного будинку Вітар уже бачив, але не надав цьому значення, не подумав про те, що в подібних будинках може жити одна родина. А виявилося, перевертням жити разом буває складніше, ніж на самоті серед людей. Тому їм потрібна можливість відгородитись від родичів, у тому числі чоловіка, дружини та власних дітей, і не стикатися з ними при виході з дому. Так їм простіше заспокоїтися і знову стати більше людиною, ніж звіром сердитим на цих родичів. Отже, основна проблема була саме в тому, що іпостасі в одній сім'ї були зовсім різні. Хтось кішка, хтось вовк, хтось ведмідь, а хтось канарка. І ось як цей зоопарк може мирно співіснувати в одному приміщенні, особливо в ті моменти, коли контроль людини з якоїсь причини слабшає?

Загалом іноді краще сховатися і мати можливість вчасно втекти.

Усередині будівлі, як встиг припустити Вітар, було безліч дверей, деякі прямо посеред коридору, за допомогою яких можна було також перекрити родичам доступ у свою частину будинку. А в іншому — будинок як будинок. По ньому було навіть складно зрозуміти, наскільки високого статку батьки Вірти. Меблів небагато, килими тільки на підлозі, різні дрібнички, покликані прикрашати приміщення, в цьому будинку, схоже, не шанували і все, що його зрідка прикрашало — зброя, розвішана на стінах, на вигляд старовинна.

Знайомити з Вітаром сім'ю вирішили у дивно вузькому та довгому приміщенні. Майже весь його простір займав стіл та стільці. Вікон не було, мабуть, недаремно Вірта шепнула, що знаходиться ця кімната в самому центрі будинку, може, навіть зависнувши десь посередині між першим і другим поверхом, надто дивні драбинки до неї вели. А чому вибрали саме її, Вітар зрозумів, коли чоловіки почали приходити зі своїми стільцями. Навіть за таким великим столом місця всім охочим ледь вистачило. Мабуть, подивитися на нареченого збіглися взагалі всі родичі, які живуть у цьому місті, а може, й з інших приїхали.

А найдивніше — ніхто жодних провокаційних питань Вітару ставити не намагався. Розпитували в основному Вірту, а на нього кидали погляди, привітно посміхалися, іноді хмурилися і явно робили якісь зрозумілі одним їм висновки.

Натомість розповіли, що за здоровань і дівчинка зустрілися після приїзду до міста. Виявилося, це брат та сестра. Брат, якого звали Тобіш, дружив майже з усіма братами Вірти і саму її знав з дитинства. Навіть на спині колись катав. Тому, мабуть, у трохи помутнілому стані свідомості все одно вирішив її зустріти. У нього взагалі майже всі проблеми виникали через відповідальність.

А Ріцху залишили його доглядати, щоб він чогось не наробив. А вона відволіклася на щось, от і довелося братика наздоганяти і повертати додому відсипатися.

— Помутнілий стан свідомості? — перепитав Вітар.

Чомусь йому здавалося, що, якщо у перевертнів мутиться свідомість, родичі вважають за краще розбігатися в різні боки, а потім здалеку намагатися ловити, а в зовсім занедбаних випадках — вбивати.

— А, цей дурень безпечний, — махнув рукою Васхі, ледь не зваливши глечик з компотом. — Пес, він і є пес. Собаки до людей ставляться непогано у будь-якому випадку. Тому він і дозволяє собі викластись там, де інші не ризикнуть. То він за кривдниками молодих селянок полював, стежив за ними. Вистежив, звичайно, але довелося потім і його в горах шукати. Тому що його псові захотілося полювати на кіз. То в нього експеримент, накопичувачів не вистачає, і він бере, і спустошує резерв до денця. І не спить при цьому три доби, йолоп. Знаєш, що буває з магами, які так поводяться?

— Можуть навіть вигоріти, — обережно сказав Вітар.

— Так, люди можуть, — підтвердив Васхі. — Хоча скоріше свідомість втратять і потраплять до лікарів, де їм поставлять діагноз «виснаження» і насильно приспать на півдня. А потім ще змусять їсти гидотну, але корисну кашку, бульйончики пити, заборонять пару днів їсти м'ясо, і видадуть цілу колекцію зілля, з інструкціями, що після чого приймати і як довго. Так. У перевертнів все простіше і складніше, дивлячись яка іпостась. Ось нашій тітоньці Зуї не можна доводити себе до такого. Якщо її канарка раптом стане сильнішою за людину, так можна і здуріти всього за пару хвилин, і ніхто потім не допоможе. Небезпечні хижаки — теж історія не дуже весела і тут від віку залежить. Чим молодший маг, який себе до такого довів, тим неадекватніше з погляду людей може повестися його звір, який раптом набув контролю над тілом, нехай і частковий. А боротися зі своїм звіром у подібній ситуації… ну, теж здуріти можна. Загалом, простіше відразу не мати класичного джерела і черпати лише силу перевертня. Тоді в разі чого просто знепритомнієш, і, якщо зовсім не пощастить, втратиш здатність до обороту, станеш звичайною людиною. Ну фактично вб'єш свого звіра. Але це буває дуже рідко, за всю історію клану менше ніж десять разів траплялося. Зазвичай звірі людей смикнути встигають. Так, а наш приятель — добродушний пес. І зараз він фактично спить на ходу. Ну, та частина, яка людина. А пес вирішив сходити, познайомитись із нареченим друга. Ну, буває. Добре хоч розбудили його-людину раніше, ніж він вирішив поваляти тебе по землі або подарувати дохлу ворону, що валялася в кущах на узбіччі.

— Так його розбудили… — тільки й зміг пробурмотіти Вітар.

Проте тепер він зрозумів, чому Вірта так любить накопичувачі. З другою іпостассю тигрицею до виснаження краще себе не доводити.

А родичі у Вірти виявилися приємними людьми. Придивлялися, наперед висновки намагалися не робити, онуків не вимагали. Хороші люди, загалом, хоч і перевертні.

Ну, або у перевертнів просто не прийнято втручатися в чуже особисте життя. Настільки не прийнято, що вони навіть зовсім неприємного типа потерплять і не покажуть, наскільки він їм неприємний.