2.3

За стійкою сиділа Оленка, одна з адміністраторок, яка працювала тут вже багато років. Брюнетка середнього зросту з зачіскою каре, якраво-блакитні очі і великі круглі окуляри для зору з майже невидимою оправою, які робили її одночасно і милою і більш суворо-серйозною. Все що треба для адміністратора, щоб і зустріти з посмішкою та приємним враженням, і наганяй дати якщо знадобиться.

Вони були знайомі ще відколи брюнетка почала тут працювати. Потоваришували майже відразу і Оленка була скоріше старшою сестрою і подругою для Кейт, яка завжди допоможе порадою і збереже твої ганебні секретики.

Ледь побачивши Кейт, вона усміхнулася.

– Ти вже все на сьогодні? 

– Так, завершила і з роботою і з тренуванням.

Кейт підійшла до стійки і сперлася на неї ліктями, нахилившись ближче до Оленки, і не відкладаючи в довгий ящик, заговорила стишеним голосом: 

– Слухай, тут таке діло… – замялась – Хочу в тебе про декого розпитати, – і мило посміхнулась. 

– Ого! Щось у лісі здохло, що ти раптом захотіла послухати плітки? Знаєш же, що не можна обговорювати клієнтів.  

Кейт хитро посміхнулась:

– Знаю. Тому і підійшла саме до тебе. 

Оленка в комплексі була старшим адміністраторм і головною інформаторкою новин (читай пліток). Робота зобов’язує, так би мовити. Так як працює за стійкою рецепції, всі охочі поговорити чи то клієнти, чи то співробітники знаходять у дівчині приємного співрозмовника і вільні вуха. А вона і сама рада, бо також має язик підвішений. Так і вийшло, що за сім років наговорила на підвищення до старшої співробітниці. 

– І хто ж настільки тебе зацікавив, що ти вирішила навіть до мене звернутись? – з зацікавленою посмішкою запитала Оленка. 

– Та є тут один. Хлопець з мого універу. Я в перший день навчання осоромилась перед ним на спір зі своїми друзями. А сьогодні зіштовхнулась з ним тут.

– О, цікаво-цікаво. І що ж такого ти зробила? – відчула нову інтригуючу плітку дівчина. 

– Оленко! – з докором вигукнула Кейт. 

– Що Оленко?! Що Оленко?! Я вже 27 років Оленка, а від тебе досі не маю ніяких цікавих історій! 

– Не прибідняйся. У тебе достатньо ганебних історій про мене і компромату, – не повелася на провокацію Кейт. А Оленка зрозумівши що не вийшло, відразу здалась і усміхнулась. 

– І все ж. Нічого не скажу поки не дізнаюсь, що було. – серйозно кивнувши, вона склала руки на грудях і вп’ялася поглядом в Кейт. 

– Це шантаж, – не повелася на вдавану серйозність дівчини Кейт. 

– Це наполегливість, – посміхнулась Оленка. 

– Ну, добре твоя взяла. – і розказала все, що сталося в перший навчальний день. 

– Вау! Ну ти дала жару! Оце моя дівчинка! – зігнулась від сміху Оленка. 

– Та тихо ти! А то ще хто почує, – ледь стримуючись, щоб і самій не засміятись, Кейт намагалась заспокоїти дівчину навпроти. 

– Тільки спробуй комусь розказати, я тебе приб’ю, – тикнувши в дівчину пальцем і намагаючись виглядати погрозливо, продовжила Кейт після того, як подруга заспокоїлась. 

– Добре-добре, – підняла руки вгору Оленка, показуючи що здається. – Цей секрет піде зі мною в могилу, – провела пальцями по губам ніби зкриваючи замок, і викинувши уявний ключик десь за спину. 

– То кого ми шукаємо? – продовжила та. 

– Сьогодні я зіштовхнулась з ним в коридорі, він ішов з басейну. А потім ми зустрілись в тренажерці. Його звуть Дем’ян Велет. 

– Знаю такого. 

– Знаєш? 

– Так. 

– І?..

– І нічого. 

– Як нічого? 

– А отак, – розвела руками в сторони Оленка. 

– Ти, хитра лисиця, мене обманула! – звинувачувально вигукнула Кейт. 

– Нічого подібного! А не треба було замахуватись на одного з небагатьох клієнтів про кого я взагалі нічого не знаю. 

– Як так, щоб ти і не знала? 

– А ось так от. Він не багатослівний. Приходить, вітається, займається і йде. 

– Щось не сходиться. В універі його знають майже всі студенти і викладачі. Він з усіма привітний, багато з ким спілкується, і багато сміється. Я сама бачила! 

– А ти значить за ним спостерігаєш? – хитро запитала Оленка, граючи при цьому бровами. А вони у неї легендарні. Вона ними так вправно рухати вміє, прям як та акторка, що грала Кхалісі. Доречі саме ними і привернула увагу свого тепер уже чоловіка. Але це вже інша історія. 

– Та ні за ким я не спостерігаю, – відразу почала заперчувати Кейт.  – І взагалі – не з’їжджай з теми. Скажи мені ось що. Дем сказав, що він уже рік тут займається. Як так вийшло що ми з ним ні разу не пересіклись? 

– О, то він уже Дем? – знову завела свою пластинку Оленка, але після хмурого погляду від Кейт, продовжила: 

– Добре-добре. Так, він і правда вже рік займається в нашому комплексі. У нього річний абонемент. Але він час від часу зникає і буває, що не з’являється по декілька тижнів. А так то він ходить регулярно. В нього абонемент на басейн, де ти з ним і перестрілась. І на тренажерку, де ти з ним також зустрілась, – тут в хід знову пішла гра брів з натяками, після чого дівчина продовжила: – І завжди в цьому порядку - спочатку басейн, потім тренажерка. Він досить послідовний.