15

Розділ 15. Ранковий букет і напад ревнощів
Ранок почався не з кави, а з гуркоту мотоцикла. Матвій, який заснув прямо на диванчику в офісі розплідника, підхопився, наче від тривоги.
Вийшовши на ганок, він побачив картину, яка миттєво стерла весь нічний романтизм: Артем стояв біля Марини з величезним оберемком білих лілій, які виглядали так пафосно, ніби їх зрізали з королівської клумби.
— Марино, я дізнався про саботаж, — Артем говорив швидко і щиро. — Крістіна намагалася мені вчора продати ваші бази, але я віддав ту флешку Олегу. Я хочу, щоб ти знала: я граю жорстко, але чесно. Ці квіти — знак моєї поваги. І... я все ще сподіваюся на спільну вечерю. Без «груп підтримки».
Матвій відчув, як ревнощі, наче отруйний бур'ян, заповнюють груди. Він швидко спустився зі східців, стаючи між Мариною та Артемом.
— Слухай, «чесний гравець», — Матвій ледь стримувався. — Твоя Крістіна мало не знищила наш проєкт. А твої лілії пахнуть як похорон твоєї кар'єри в цьому місті, якщо ти зараз же не заберешся звідси.
— Матвію, заспокойся! — Марина поклала руку йому на плече, але Матвій був невблаганний.
— О, то ми тепер на «ти»? — Артем підняв брову, помітивши пом'яту сорочку Матвія та втомлений вигляд Марини. — Швидко ви «промили ґрунт», нічого не скажеш. Маринко, невже ти справді вибереш цього хлопця, який згадав про твої таланти тільки тоді, коли йому знадобився ландшафтний дизайн?
— Він вибрав мене ще три роки тому, Артеме, — твердо сказала Марина, забираючи лілії з його рук і відкладаючи їх убік. — Просто йому знадобився час, щоб вирости. Дякую за флешку, це був гідний вчинок. А тепер — у нас багато роботи. Нам треба рятувати те, що твої «колишні» намагалися вбити.
Артем мовчки кивнув, одягнув шолом і поїхав, залишивши після себе лише хмару диму.
Матвій обернувся до Марини, виглядаючи як наїжачений кіт.
— Лілії? Серйозно? Вони ж жахливо пахнуть!
— Матвію, — Марина не втрималася і засміялася, обіймаючи його за шию. — Ти зараз такий самий, як на другому курсі. Тільки тоді ти ображав мене, а зараз — його. Ревнощі тобі не пасують. Краще йди перевір тиск у шлангах. У нас за планом — велике відновлення.
Матвій буркнув щось про те, що він «не ревнує, а просто піклується про екологію», але пішов працювати. Він знав: попереду ще багато розділів, але цей ранок, попри лілії, належав тільки їм.