12

Розділ 12. Шах і мат у кабінеті №1
Коридори холдингу «Агро-Вест» зазвичай дихали спокоєм та запахом дорогої кави, але зараз повітря в них було наелектризоване. Матвій і Марина йшли пліч-о-пліч, і ритм їхніх кроків звучав як зворотний відлік для когось дуже самовпевненого.
Коли вони без стуку увірвалися до кабінету Віктора Степановича, там якраз відбувалася ідилічна сцена: Гнатюк, заступник із логістики, схилився над столом шефа, тицяючи пальцем у якісь папери.
— …ось бачите, Вікторе Степановичу, я ж казав! — медовим голосом розпинався Гнатюк. — Рослини цієї дівчинки заражені грибком. Вони згнили за ніч! Це ж удар по нашій репутації. Добре, що в мене є на прикметі надійні постачальники з Польщі, вони готові завезти заміну вже завтра…
— Заміну чому, Гнатюче? Вашій совісті? — голос Матвія розрізав кабінет, як скальпель.
Гнатюк здригнувся і різко випрямився. Віктор Степанович підняв очі від документів, переводячи погляд з розлюченого сина на Марину, яка тримала в руках запечатаний скляний флакон.
— Матвію, ми тут обговорюємо серйозну проблему, — насупився батько. — Марина, мені шкода, що так вийшло з вашим товаром, але цифри не брешуть…
— Цифри — ні, а от люди — постійно, — Марина зробила крок вперед і поставила флакон на дубовий стіл прямо перед носом Гнатюка. — Вікторе Степановичу, це не грибок. Це «Гліфосат-Ультра». Висококонцентрована отрута. І що найцікавіше — партія цього препарату була куплена за кошти вашого відділу логістики три дні тому.
Гнатюк зблід, але швидко опанував себе.
— Це абсурд! Мало що ми купуємо для технічних потреб…
— Для технічних потреб? — Матвій кинув на стіл роздруківки, які підготувала Оля. — Ось платіжне доручення. А ось відео з камер, де ваша секретарка Крістіна, з якою ви, за нашими даними, проводите значно більше часу, ніж того вимагає статут компанії, особисто поливає цією «технічною потребою» наші клумби о другій ночі.
​У кабінеті повисла така тиша, що було чути, як цокає годинник на стіні. Віктор Степанович повільно підвівся. Його обличчя наливалося багрянцем — ознака того, що зараз почнеться справжній шторм.
— Гнатюче… — тихо, майже по-батьківськи почав старий. — Ти що, вирішив, що я став занадто старим, щоб погратися в диверсії на моїй землі?
— Це підстава! Матвій просто хоче вигородити свою дівку! — закричав Гнатюк, втрачаючи контроль.
Матвій зробив крок до нього, але Марина випередила його. Вона спокійно підійшла до Гнатюка і подивилася йому прямо в очі.
— Ви назвали мої рослини «хворими». Але знаєте, у чому ваша помилка? Справжній садівник знає кожну стеблину. Ви отруїли лише верхній шар. Коренева система моїх кущів витримає. Ми почистимо ґрунт, і рослини будуть квітнути вам на зло. А от ваша кар’єра, на відміну від моїх дерев, відновленню не підлягає.
Віктор Степанович натиснув кнопку на селекторі:
— Охорона. Виведіть пана Гнатюка з будівлі. І заблокуйте всі його рахунки до завершення аудиту. Олег уже чекає внизу з поліцією.
Коли за заступником, що щось незв'язно кричав, зачинилися двері, Віктор Степанович важко опустився в крісло. Він подивився на сина, потім на Марину.
— Ну що ж… — зітхнув він. — Здається, я був правий щодо тебе, Маринко. Ти не просто квіточки вирощуєш. Ти зубаста. Матвію, ти теж… приємно здивував. Не очікував, що ти так швидко зорієнтуєшся.
— Це не я, тату. Це ми, — Матвій вперше за день усміхнувся і подивився на Марину.
​— Добре, — Віктор Степанович махнув рукою. — Ідіть геть обидва. Мені треба випити валер'янки… або коньяку. І щоб до ранку я не чув жодного слова про гербіциди!
Вийшовши в коридор, Марина відчула, як ноги стають ватними від пережитого стресу. Матвій підхопив її за талію, притискаючи до себе.
​— Ти була неймовірна, — прошепотів він їй у волосся. — «Відновленню не підлягає» — це було жорстко. Мені навіть стало його трохи шкода. На секунду.
— Не розслабляйся, — Марина відсторонилася, хоча в очах уже не було колишнього льоду. — Нам ще треба рятувати клумби. І ти обіцяв працювати за двох.
— Обіцяв, — кивнув він. — Але спочатку… нам треба знайти Олега та Олю. Мені здається, там у юридичному відділі зараз народжується ще один «контракт», про який ми скоро дізнаємося.