Розділ перший

Обід почався не з апетитної булочки. Руд бухнулася на місце навпроти:

— Дай вгадаю, ти знову пропустила усі новини!

З такими словами подруга зазвичай починала тираду, в якій викладала двадцять новин тижня і сотню їхніх версій. На цей раз — Сінді подумки поаплодувала — вона випалила усе в одній фразі:

— В нас буде вечірка на честь дня народження директора, обіцяють клуб із танцями, баром і алкоголем, і я впевнена на сто відсотків, що ця штукатерена буде танцювати із своїм любасиком до скону!

Любасик — це Дрейк, і на скромну думку Сінді хлопець був непоганий. Його було навіть шкода. Замість відповіді вона відкусила немаленький шматок булки із вишнею.

— Хіпа не пайтуфе?

— Що? — Руд відмахнулася. — Ну звісно, як я могла забути, тобі ж все одно! Ця солодка парочка сидітиме в печінках половині старшої школи.

— Вони навіть не зустрічаються, — нагадала Сінді незворушно.

— Проте усі знають, що Штукатурка його обожнює. І половина старших дівчат. — Руд скисла і зробила сумніший і благальніший тон. — Ти прийдеш? Тусити. Будемо разом дивитися, як ця парочка танцює, тобі буде байдуже, я буду біситися, а потім бахнемо по коктейльчику і про щось поговоримо.

— Із іншими хлопцями, — підколола Сінді, доїдаючи булочку. Подруга навіть не знітилася. — Ти ж не втримаєшся.

— Це соціалізація. Ну, прийдеш? Нафарбуєшся, вдягнешся гарно, щоб у інших аж щелепи повідпадали. Уяви, як це буде? Сіра дівчина раптом приходить такою красунею!

Сінді гмикнула. «Сірій дівчині» було байдуже на чужий шок чи здивування. Навіть на Штукатурку, популярну Сьюзан, яка любила причепитися чи посміятися. Зазвичай сміялася Сінді, вправляючись із нею у шпичках. Сьюзан копилила губки і тікала до Дрейка, якому не зовсім пощастило бути її другом дитинства. Усі інші дівчата заздрісно зітхали, бажаючи теж бути подругою дитинства гарного і розумного хлопця. Сінді думала, що тоді Дрейк не пам'ятатиме імен усіх своїх дорогоцінних подруг. Натомість у нього був не менш популярний друг Алекс, якого так і знали, як «найкращий друг популярного і бездоганного Дрейка». І Сінді, якщо чесно, більше симпатизувала цьому хлопцеві, який не зважаючи ні на що продовжував сяяти усмішкою направо і наліво — такому оптимізму можна було лише позаздрити.

— Напевно.

— Та не зможе вона прийти, дурепо! — засміялися над вухом. Цей сміх можна було впізнати з тисячі. Сьюзан переможно усміхалася, а троє дівчат за її спиною марно намагалися скопіювати її бездоганну усмішку. — Скоріш за все, Миша сидітиме вдома і допомагатиме любій сестричці працювати, еге ж?

Сінді розпливлася в медовій усмішці.

— Мені лестить те, як ти вважаєш мене доброю і чуйною людиною, але завіряю, я не дуже часто відгукуюсь на прохання про допомогу. Ти вже готова до вечірки, Сью?

— Я завжди до всього готова, — із нажимом мовила вона, поправляючи каштанові локони. — І звісно ж я вже підібрала образ, у якому прийду на дискотеку і буду танцювати з Дрейком. І він, звісно ж, буде враженим настільки, що вже не вагатиметься, і стовідсотково запросить мене на побачення.

— Попросить стати його дівчиною, — виправили в один голос подруги Сьюзан і в унісон блаженно зітхнули.

Сінді перезирнулася із подругою, здається, подумавши про те саме: скоріш за все, Сьюзан і була тою, хто проштовхував ідею провести вечірку в маси. Скоріш за все, усе це було планом для того, щоб вона досягла свого «довго і щасливо» із Дрейком на очах у всієї старшої школи.

— Впевнена, усі будуть дивитися тільки на тебе, — доброзичливо сказала вона Сью наостанок і махала Сьюзан рукою на прощання, аж поки та не вийшла геть з їдальні.