8.1

І так, тепер у моїй біографії з’явилися нові сторінки. Почну з найцікавішого — свого знайомства з майбутнім коханнячком. Історія проста, банальна, але має легкий казковий наліт, який сподобається дівчатам, що вірять у чудо. Коротко кажучи, я працювала прибиральницею у головному офісі, а тому часто перетиналася зі Скайлером. Звісно, була закохана у нього відколи вперше побачила по телику, але соромилася зізнатися у своїх почуттях. Одного дня я помила підлогу біля студії звукозапису, але забула поставити табличку, що там слизько. Скайлер йшов, послизнувся і впав. Хтось із директорів почав шукати винного, дізнався, що це я, і грозився вигнати мене з роботи. Тим часом благородний Скайлер не зміг допустити такого. Він заступився за мене, а коли помітив сльози на очах, то запропонував разом повечеряти, аби підняти мені настрій (який чутливий!). Наприкінці вечора ми обмінялися телефонами і все закрутилося. 

Ми закохані до нестями. Зустрічалися кілька місяців, проте приховували свої стосунки. Чому? От тут найбільша маячня: бо я соромилася показуватись на публіку — боялася осуду та конкуренції. Взагалі-то за попередньою версією мала би бути бунтаркою, яка агітує людей не зважати на моду і любити себе у будь-якій вазі. Але потім Каріна вирішила, що таким чином портрет моєї особистості буде занадто яскравим, і його стане важко сховати у тіні величі Скайлера. Довелося докорінно міняти концепцію…

— Його завжди оточували супермоделі, співачки, гарні актриси. Я усвідомлювала, що у порівнянні з ними виглядатиму товстою та незграбною. Не була готовою до хейту, який поллється у мій бік, коли шанувальники Скайлера побачать нас разом, — промовляю на камеру, стираючи штучну сльозу.

Так відверто я ще ніколи не брехала. Насправді треба бути геть відірваним від реальності, щоб порівнювати мене — богиню звабливості — та якусь сушену воблу фотомодель. Тим паче коли мене підтюнінгували макіяжем та розкішною укладкою. Я почуваюся на мільйон, а маю вдавати з себе затюкану дурепу. 

— Я переконував її, що це маячня! Але вона і слухати не хотіла! — підхоплює Скайлер. — Ми живемо у світі, де нав’язані суспільством, хворобливі стандарти краси здатні зруйнувати самооцінку прекрасної людини. 

— Але я все життя стикаюся з булінгом, — брехня собача. Перший, кому я дозволила образити себе — це сам Скайлер. Та й то за умови, що згодом помщуся йому в десятикратному розмірі. — У школі, університеті, на роботі… Я б не пережила, якби він виник ще й в інтернеті. 

— Вона навіть намагалася кинути мене, адже наші стосунки не рухалися вперед. Ми постійно переховувалися, бачились критично мало. І постійно сумували одне за одним. Це було схоже на катування. 

Поки він це говорить, ми тримаємось за руки. Його постава, голос, міміка — все виглядає доволі переконливо. І лише великий палець, який постійно крутить коліщатко на персні видає справжній стан речей. Тому я й ховаю його під своєю долонею. 

— Власне тому Скайлер і придумав цю авантюру… Маю на увазі провокацію під час минулого концерту. Довелося залучити мою подругу, аби вона підіграла… Як на мене, вийшло доволі реалістично!

— Зважаючи на шквал емоцій та коментарі, що розривають мої соцмережі, це дійсно успіх, — посміхається Скайлер. — Люди рішуче засуджують мене. Пишуть, що я не мав права критикувати фігуру дівчини та обзивати її. Згоден. А тепер нехай кожен із тих, хто написав такий коментар, подумає, як би він повівся, коли побачив фото Мії поряд зі мною. Точно! Відбулися б негласні змагання та найбільш огидний коментар у її бік. Різниця лише у тому, що я сказав це зі сцени, а ви писали б у мережі. 

— Це стосується не тільки мене. Ми хочемо привернути увагу до булінгу та бодішеймінгу, який ламає життя ні в чому не винним людям. Я дякую вам за те, що ви так активно захищаєте мою подругу Юлю. Але замість цього краще задумайтесь над власною поведінкою. Чи чиста ваша совість? А що як ви теж одного разу завдали комусь болю, і самі навіть не помітили того? Просто зробіть висновки…

— Ми з коханою запускаємо челендж у підтримку бодіпозитиву. Публікуйте свої “неідеальні”, — він пальцями зображує лапки, — фото з хештегом #люблюсебе. І разом з Мією вчіться приймати себе такими, якими вас створив Господь. Целюліт? Жир? Шрами? Розтяжки? Це нормально! Не створюйте собі недосяжний ідеал. Ви вже прекрасні! 

— А також підписуйтесь на мій блог! Посилання на нього буде під відео. Я перестану ховатися, спробую вийти із зони комфорту та вчитимусь не соромитися публіки. Ви зможете звернутися до мене, поділитися своєю історією, розповісти про свій досвід… Гадаю, це буде корисно нам усім. 

— Давайте разом зробимо цей світ трішечки кращим. 

Ми зі Скайлером здіймаємо погляд на Каріну. Сподіваємось, що вона не змусить записувати все заново, бо це і так п’ята спроба. 

— Нормально, — киває вона. — Годиться. Тепер перевдягайтесь. Зробимо кілька фото. 

— Ні… — реве Скайлер. — Я вимагаю перерву! Мені обіцяли.

— Я б теж не відмовилася перепочити. Від кількості нової інформації, у мене голова обертом. Не можу звикнути до своєї награної нікчемності. 

— Хоча б пів години! — вже з натиском повторює Скайлер.

Каріна дивиться на годинник. 

— Ну гаразд, відпочивайте. Хлопці поки що змонтують та викладуть це відео всюди, де тільки можливо. Міє, — вона обертається до мене, — ти молодчинка. 

А щоб бути ще більшою молодчинкою, я зачинюся в туалеті й швиденько накатаю Наталі повідомлення про те, що тут відбувалося. Нехай наше видання відрізняється від усіх пабліків, які форситимуть новину про дівчину Скайлера та його марафон толерантності. Ми єдині писатимемо, що не віримо жодному слову. І врешті станемо першими, хто викриє цю брехню.