Глава 18.

- Ти впевнений? – перепитував адвокат у Гордія.

- Абсолютно.

Гордій викликав його до свого кабінету через два дні після відвертої розмови з Лією. Той день став для нього переломним. Гордій завіз Лію додому, а в неділю після обіду заїхав по неї, щоб вона змогла забрати свою машину. Розмови з нею більше не нагадували ходьбу на тонкому канаті. Йому подобалося її пізнавати. А ще відкривався сам. З цією жінкою він заховав свою маску, приборкав зухвалість і просто був собою. Гордій заново відродився. Всі роки, які поклав на благо компанії та йшов по головах задля власного успіху, здавалися зараз абсурдними й безнадійно втраченими. Він багато думав. І зрештою прийняв рішення.

- Тобто мені готувати документи про рівноправне управління компанією для вашої дружини? – уточнив адвокат.

- Я гадав, юристи з першого слова все розуміють.

- Коли сумніваються, то воліють перепитати, - буркнув сивоволосий чоловік в окулярах, - при цьому всьому, ви не хочете розлучення.

- Не хочу.

- Гаразд. Я про всяк випадок підготую все у двох варіантах.

- Другий варіант не знадобиться.

- Я почув.

Адвокат повільно підвівся, позбирав документи та нотатки до свого портфеля і попрямував до виходу. На діловому прийомі в суботу Гордій не брехав. Він справді не хотів розлучення з Лією, натомість шалено бажав її, хотів приборкати, зробити своєю. Тепер бажав володіти не лише тілом, а й думками. Хотів поселитися в її голові, знати, що вона його. З кожним днем бажання ставало сильнішим. Спочатку думав, що це одержимість, і як тільки отримає бажане, то задовольнить свій потяг. Однак він постійно думав про неї, страшенно ревнував, хотів торкнутися, прагнув говорити з нею, піклуватися. Бо, як виявилося, Лія не лише красива, а й цікава співрозмовниця.

Гордій збирався дати Лії те, що вона бажала. А саме, владу. Тільки без розлучення. Бо саме такою він уявляв свою дружину. Яка буде поруч з ним і на рівні, а не під ним.

Він пішов до кабінету Лії. Новою секретаркою Лія взяла свою подругу Злату. Гордій весело підморгнув їй та спитав, чи Лія в себе. Злата кивнула й навіть сказала, що Лія не зайнята. В цій милій дівчині Гордій вбачав свою спільницю.

- Злато, я ж просила не турбувати, поки я… - швидко почала говорити Лія, як тільки Гордій увійшов, а коли підняла голову то стишилася, - ти?

- Не чекала? - Гордій пройшов до її столу та зайняв місце навпроти.

- Знала, що зайдеш.

- Самовпевнено, - усміхнувся Гордій.

- Правдиво.

Гордій усміхався, ледь піднявши кутики губ. Темні очі прискіпливо оглядали Лію. Сьогодні вона одягнула простий сірий костюм, але все одно виглядала надзвичайно сексуальною. Сині очиська стріляли в нього й Гордій постійно відчував збудження та потяг поруч з нею.

- Ліє, я хочу запросити тебе на вечерю. В п’ятницю.

- Справді?

- А це для тебе непередбачувано? Я хочу пізнати тебе.

- Гордію, - Лія відкинулася на спинку крісла та примружилася. – Ти ж розумієш, що я не твоя чергова лялька, про яку ти забудеш після першої ж ночі?

- Якби ти була просто лялькою, - Гордій наблизився до неї. Сперся ліктями на стіл та гіпнозував, - то вже давно була б у моєму ліжку.

- То ти не хочеш мене?

- Ще ніколи й нікого так не хотів, як тебе. Але мені цього мало. Тепер я хочу, щоб і ти хотіла. А коли я чогось хочу, то я прямолінійний. Ліє, я справді не хочу розлучення. Не просто вечеря, а побачення.

Гордій спостерігав за її спантеличенням. І саме зараз йому відкрилася ще одна сторона Лії. До такого вона точно не готувалася, тому перебувала в тимчасовому ступорі. Він скористався цим та пішов до дверей, а перед виходом мовив оксамитовим голосом:

- Я заїду за тобою о восьмій.

Гордій хитро усміхався, коли покинув її кабінет. За короткий час гострого спілкування з Лією встиг її вивчити. Щоб схилити власну дружину до правильної відповіді, потрібно перекрити всі шляхи до відступу. І нехай вона нічого не відповіла, але й не заперечила. Не побігла за ним, не відмовилася. І це вже успіх.

Майже весь день Гордій намагався зосередитися на роботі, але не міг. Думками все одно повертався до Лії. Артем підсував йому нові контракти, а він не спішив їх переглядати. Більше не відносився до їхнього з Лією змагання так запекло, як на початку. Маючи перевагу над нею, у два контракти, хотілося збавити темп і дати їй фору. Навіть уявив обличчя Лії, коли вона здобуде перемогу.

- Гордію, - увірвався до нього Артем, - я взнав, що Лія планує підписати контракт з Владом Григоренком, але в нього, на противагу батькам, сумнівна репутація і багато боргів.

- Ти перевірив? – примружився Гордій.

- Так. Я впевнений.

Якби Артем розповів це Гордію на початку цього ідіотського змагання, то він не сказав би про це Лії. Навмисне, щоб вона обпеклася і вчилася на власних помилках. А зараз його окутала злість. Бо він добре пам’ятав хтивий погляд Григоренка на своїй дружині. А ще бісився, бо не розумів, коли Лія встигла все це провернути з ним. Не довго думаючи, впевненими кроками попрямував до Лії. Злати на місці не було, тому вирішив не чекати, а просто зайти. Але як тільки наблизився до дверей, то помітив, що вони були прочиненими на маленьку шпаринку, а з кабінету долинали знайомі голоси.