Глава 8: Початок життя

Минув тиждень з моменту вбивства

За цей час нічого не відбулося, Луі та Марцеліна жили спокійним життям, продовжуючи продавати щурів

На цей момент Луі встиг накопити 287 монет. Щоправда 40 з них пішли на харчі для хлопця, тому заробіток склав 247 мідних монет. За цей час Луі встиг звикнути до простого способу життя. Ніхто на нього не кричав, навіть більше – його майже ніхто не помічав! Лише один купець на ринку, Марцеліна та двоє його друзів.

Ідучи на ринок, Марцеліна кружляла навколо Луі, оскільки він йшов повільно, з величезним ящиком

-сьогодні я отримаю ще більше грошей

Наспівувала Марцеліна, оскільки вона теж раділа грошам. За тиждень вона встигла накопити «безліч» мідних монет, стільки у неї не було за усе життя

Йдучи по вулиці, Луі подумував над розширенням бізнесу

-привіт Луі, привіт Марцеліна!

Вигукнув Марк, добігши до Луі

-привіт!

Відповіла дівчинка та продовжувала наспівувати цікаву пісеньку

-саме хотів з тобою поговорити!

Сказав Луі, дивлячись на Марка

-о? невже гроші віддаєш?

Насміхаючись сказав Марк

-нууу, дещо краще. Ти не хочеш працювати на мене?

Луі обдумав це питання учора та дійшов висновку, що йому буде вигідно найняти ще одного працівника

-а?

-зарплата менша ніж на складі, але тобі буквально майже не прийдеться працювати

-я згоден!

Слова, які Луі очікував почути

-тоді, сьогодні вже не іди на склад, почнеш працювати зі мною

-добре!

По дорозі Луі пояснив в чому була суть його роботи, а саме – знайти біля свого житла каналізаційний люк, поставити там чотири мишоловки, які Луі зараз купить та приносити мертві тіла Луі додому

-і це все!?

-ну, якщо тушок буде занадто багато, то будеш ходити зі мною ранками на ринок

-капець, я буду дуже хорошим працівником!

І тепер уже двоє кружляли навколо Луі

Продавши як зазвичай, хлопець запитав чоловіка з шрамами

-а якщо я буду приносити в районі 30-40 щурів, ви зможете купити їх усіх?

Чоловік уже звик до купівлі щурів, бачачи як Луі наближається до нього, в чоловіка завжди натягалася на лице дружня посмішка

-так, твої щурі розходяться як гарячі пиріжки!

-о, супер!

Йдучи по ринку назад, Луі прикупив все необхідне, включаючи чотири мишоловки

Тепер у нього залишилися 2 мідні монети

Вернувши ящик додому та залишивши дівчинку там же, Луі вирішив проконтролювати та допомогти Марку з мишоловками

Пройшовши десять хвилин від дому Луі, виглянув старий та ще менший ніж у Луі дім, це житло Марка

Не довго думаючи, хлопці пішли за дім Марка та неподалеку знайшли каналізацію. Вона знаходилася в 50 метрах від дому, що було дуже добре

Залізши всередину та встановивши мишоловки, Луі розказав скільки потрібно хліба щоразу та як краще за все вбивати щурів

Звичайна зарплата на складі становила 15 монет. За таку кількість грошей Луі не покладаючи рук трудився 5 років. Інші три, коли він був ще малий, йому виплачували лише 10 монет

Таку зарплату зараз отримував Марк та Марцеліна, можна сказати що вони зараз знаходяться на одному рівні

Договорившись зустрітися о 6 вечора в домі Луі, хлопці розійшлися

Прийшовши додому, Луі та Марцеліна вийшли на вулицю та почали займатися звичними справами, а саме – тренування та скидання шкурок. Відколи дівча навчилося очищати тушки, цей процес займав в неї декілька хвилин, не більше десяти. Незважаючи на таку швидкість, якої тепер  не міг досягнути навіть Луі, кількість шкурок також збільшилася з 12 до 24 щоденної норми

Через чотири з половиною години всі тіла були очищенні, а Луі дуже важко дихав

Зараз всього 10:30, але у обох вже немає справ до вечора

-Луі, я сьогодні погуляю

-добре, тільки обережно, старайся не розмовляти з незнайомцями!

Немов мати відповів Луі, насправді це дитя вперше вирішило піти з дому куди-небудь без Луі

Ось так хлопець залишився один…

-мені варто якось зайняти себе..о! точно!

Луі згадав про існування клубу самооборони, який був доступний усім безкоштовно. Щоправда, наразі його відвідував зазвичай лише середній шар суспільства, оскільки в них було досить вільного часу та недостатньо грошей щоб найняти особистого викладача. А бідняки не відвідували цей клуб, оскільки в них не було вільного часу

-до того ж…потрібно вже вибрати навичку..

Так, у хлопця вже є 1 очко  сутності навичок, що можна вважати великим досягненням

(якби не той хлопець…мені б знадобився ще місяць або ж два)

Луі думав над навичкою, але ніяк не міг придумати

-створити навичку…купець

«неможливо використати вашу навичку через недостатню кількість очків сутності (1/15)»

Це перше що прийшло в голову Луі. Ця навичка точно допомогла б йому..

-ну, якщо не купець, то створи..природня магія!

 «неможливо використати вашу навичку через недостатню кількість очків сутності (1/1000)»

-настільки дорого!? Це ж.. потрібно буде вбити більша ста разів по сто щурів…

Луі задумався та почав вираховувати цифру в голові, нажаль його не навчили рахувати більше сотні

В цей момент Луі сам цього не розуміючи, потрапив на одну з головних доріг, по яким їздили карети та вози. Дивлячись лише під ноги, хлопець сам цього не розуміючи опинився перед каретою

-в сторону!

Крикнув візник на кареті

-хлопче! Тікай!

Коні не послухали візника, коли той приказав їм зупинитися і в цей момент

*бац*

Немов виринувши з снів, Луі зрозумів, що візник кричав ці слова йому, але було вже занадто пізно

Кінь штовхнув Луі, який не зміг зберегти рівновагу, після цього він впав під колеса кареті

-стоп!

Кричав візник, дивлячись як карета наближається на ноги хлопця