Глава 5: Випадкова зустріч

Стояти просто так серед ринку було небезпечно. По-перше, це викликало запитання у прохожих, оскільки це здавалося дивним, просто так стояти серед натовпу…щось тут не так. По-друге, стоячи на одному місці можна було легко стати жертвою кишенькових крадіїв, які стали не рідкими особистостями в останні місяці. А по-третє, час від часу через ринок проїжджали карети багатіїв з охороною.  Якщо ви завмерли серед натовпу та не встигли вчасно зреагувати на карету, то від вас могло залишитися лише «мокре місце», або кажучи простою мовою – мертве тіло, в якому немає і іскри життя

Саме в таку ситуацію і потрапив Луі

-відійдіть з дороги! Швидше!

Сидячи на кареті, чоловік середнього віку в обладунках кричав на натовп простолюдинів та жебраків

Луі задумався над грішми, які він зараз витрачає, тому занадто пізно почув карету та цього сердитого чоловіка

Стрибнувши в сторону в останній момент, Луі ледве встиг

Дивлячись на цього чоловіка хлопцю приходило дві думки в голову. Перша

(коли я зароблю достатньо коштів, то теж зможу отак їздити..)

І друга

(скільки ж зараз на ньому грошей!?)

І справді, такі обладунки з металу коштували в декілька разів більше шкіряних, до того ж це точно були не звичайні обладунки низької якості…а ще й меч! Комплект цих речей коштував більше однієї золотої монети, а можливо, навіть двох!

Дивлячись на свої 90 мідних монет в руці, Луі пообіцяв стати багатшим за цього «воїна»

Йдучи далі по ринку, хлопець купив ще одну мишоловку за 59 монет та маленьку коробочку сірників, які вважалися товаром для середнього шару суспільства

(ще 21..на що ж витратити..)

Ідучи по ринку, Луі одразу ж натикнувся на продавця вугілля, тому не довго думаючи, підійшов до нього

-дайте 100 гр вугілля

ідучи додому з мишоловкою та вугіллям, хлібом і ножом всередині, одна мідна монета продовжувала витягувати увесь гарний настрій Луі

-і ось..знову в мене немає грошей…

Важко живеться тим, хто багато думає це Луі ще батько говорив, але ці слова не змогли вплинути на важкий мозок маленького хлопчика

Швидко  зайшовши в дім, Луі виклав хліб та врізав кілька шматків для мишоловок. Тепер затрати на них збільшились, оскільки мишоловок 4

Взявши мишоловку, хліб та дошку, Луі направився в каналізацію

«отримано 0.003 сутності навичок»

Якщо все буде продовжуватися так продовжуватися…то Луі потрібно вбити ще.. 987 щурів…

(можна сказати, що я ще не ворухнувся..)

 Думаючи про це, Луі встановив мишоловки, трохи віддаливши їх одна від одної, щоб щурі…не боялись

(а хто знає цих щурів, може вони люблять самотність? Ніколи ще не бачив більше двох щурів разом)

Жартуючи в голові, Луі забрав тіла щурів та вернувся в дім

*дон-дон-дон…*

Дзвін пролунав 9 разів, що означало початок 9 години дня

-отже, потрібно починати…але як…

Луі відчинив вікно, та сидів в кімнаті з ножом в руках

-ну, для початку я не буду робити цього в домі..

Зрозумівши провальність своєї ідеї з відкриттям вікна, Луі швидко закрив його та взявши ящик з мертвими тілами 12 щурів, вийшов з дому, зачинивши двері

Сидячи на холодному камінні між будинками, Луі привів свій мозок у порядок та розпочав..

Потрібно було зняти шкурки з щурів

Хлопець довго не міг зрозуміти як йому розпочати зняття шкурки, але розум підказав розпочати з ніг

Обрізавши лапки тупим ножем, Луі зробив розріз на обрубках та почав….стягувати шкурку з щура

Це далося легше, ніж хлопець очікував, шкурка почала відлазити від м’яса, після чого залишалося зробити ще декілька розрізів та відрубити голову бідній істоті. В останній момент Луі згадав про необхідність почистити середину тушки.. Кров з істоти стікала немов вона ще була жива. Виклавши всі брудні тушки з ящика, Луі закинув туди одне очищене тіло, та продовжив робити це з іншими

Після першого разу – все здавалося куди легше, і це можна було сказати про будь-що

Думаючи про це, та стараючись не занадто багато дивитися на ці тушки, Луі очистив усі тіла менше чим за чотири години. Так, це насправді було довго, але не важко, просто Луі не мав достатньо навичок в цій справі. Якби вони в нього були, то можливо було б завершити і за годину

За ці чотири години Луі двічі ходив в каналізацію та отримав ще 6 щурів, які заніс додому. Оскільки хлопець ще ніколи не смажив м’ясо, він не планував очікувати ранку наступного дня, оскільки через свою невправність він міг спалити цю партію. Але навіть якщо він спалить ці тушки зараз, в нього все ще було достатньо часу, щоб спіймати нових щурів та посмажити їх

Думаючи про це, Луі розумів що в нього є шанс лише на одну помилку

Взявши з дому коробку сірників та 100 гр вугілля, хлопець підпалив чорні камінці та виклав на них тушки

Недалеко звідси на вулиці, серед будинків, сиділа дівчинка, якій на вид було не більше 12 років. Її тонкі руки вказували на довгий період голодування. Великі сині очі на красивому лиці продовжували випромінювати блиск, немов вона вже давно не перестає плакати. мокре чорне волосся було покрите грязюкою

-мама..

Дівчинка думала про маму, два тижні тому вона покинула цей світ, щоб «полинути в кращий»

-ти мене залишила..

Думаючи в цьому напрямку, сльози виднілись на обличчі маленької дівчинки

Зовсім недавно вітчим вигнав її з домівки, оскільки не міг дістати достатню кількість коштів, щоб нагодувати і себе і дитину. Кращого виходу аніж вигнати дитину у чоловіка не було

Але думки дівчинки не зациклювалися на інших, її мама була єдиною людиною, яку вона обожнювала. Хто як не вона годувала це дитя? Хто як не вона розказувала історії про героїв на ніч? Хто як не вона?

Більше нікого не було. Лише дитя та темрява

Як раптом

-…мама?..

Дівчинка відчула знайомий запах, після чого не думаючи ні про що вирушила в його напрямку