Глава 4: Друзі

Потрібно ще стільки усього продумати…

З такою думкою Луі закрив двері дому, ліг на ліжко та…заснув солодким та спокійним сном

-ти! Покидьок! я ніколи тобі не віддамся!

Пройшло декілька годин

Луі відкрив очі, почувши нові крики в сотнях метрів від свого дому

(можливо це та ж жінка, яка кричала зранку?)

Сідаючи на ліжко, Луі на хвильку замислився над тим, чому він спить в таку годину

-…точно! Я ж безробітній!! Хаха

Луі хоч і був розумним в деякі моменти, але все ще не навчився жартувати

-о, мишоловки

Вийшовши з дому, сонце знаходилось прямісінько над домом Луі, це означало, що зараз майже час обіду

Знову відклавши люк, та вдихнувши цей жахливий запах, Луі спустився в каналізацію

*писк-писк*

При неочікуваних звуках щурі відчули небезпеку

(сподіваюсь ви достатньо дурні, щоб попастися на цю пастку)

Заглянувши в першу мишоловку Луі побачив мишу!

Не довго думаючи, він заглянув в інші дві

(і тут миші!)

Усі мишоловки спрацювали! Це було дивно, але приємно

Луі дуже обережно підійшов до відкриття мишоловок. Приставивши вхід мишоловки до землі, він зробив невеличку дірку, через яку щур міг просунути голову. Повільно відкриваючи мишоловку, Луі тримав дошку напоготові

*Шух*

«отримано 0.001 сутності навичок»

Одного влучного удару в голову вистачило щуру, щоб вмерти, навіть не видаючи своїх останніх «слів»

Вбивши усіх трьох щурів, Луі взяв їх тіла, та заніс в дім, оскільки тепер це його товар, а залишати товар там, де його було легко вкрасти – невигідно

Поклавши тіла щурів в ящик, яким він піймав свого першого щура, Луі почав мислити

-тепер потрібно якимось чином зняти з них цю волохату шкіру…але як!? В мене немає нічого гострого

Думаючи про щурів, Луі вирішив попробувати використати свою навичку

-я хочу створити навичку для зняття шкур руками..

Думка Луі була сформульована доволі таки незрозуміло, але навичка сприйняла його слова та видала декілька повідомлень перед очима хлопця

 «неможливо використати вашу навичку через недостатню кількість очків сутності (0,004/2)»

Отже, для різних навичок потрібна різна кількість очків сутності..ну, це було зрозуміло й так, оскільки вміння бувають різними. Людина яка вміє знімати шкіру з тварин руками ніколи не зрівняється з наприклад, магом, який вміє розбирати істот на частини однією своєю думкою

І взагалі…коли я вб’ю ще 6 шурів, число очків сутності стане 0,0010, чи 0,010?..потрібно буде перевірити..

Взявши ще декілька шматочків хліба, Луі вернувся в каналізацію та підготував пастки до нової здобичі

-зараз мені потрібно що-небудь гостре..ехх

Луі повертався в дім та важко вздихав. Сьогодні він витратив буквально усі свої гроші. У нього залишилося три мідні монети, чого було недостатньо  навіть для покупки хлібини

Але тут Луі подумав

(точно, Марк, Алл!)

Дивлячись на трупи трьох щурів, Луі згадав про своїх друзів, можливо вони зможуть позичити трохи грошей?

Але зараз лише обідній час..

Прийдеться зачекати ще кілька годин

-хехе, ще декілька годин відпочинку

Луі ліг на ліжко та думав про минуле, ностальгія за дитинством заставила його трохи посумувати, але він розумів що далі буде тільки краще

Вставши з ліжка, хлопець вирушив до складу

Сонце вже майже сховалося за горизонтом, велика кількість людей поверталися додому. Дивлячись на працівників складу, можна було зрозуміти, що вони виглядали гірше ніж більша частина цих втомлених людей

Дивлячись на синє небо, Луі мислив

(а якщо я буду довго тримати щурів в своєму домі..я ж не помру від якої-небудь хвороби?)

-о, Луі! Бос сьогодні був дуже незадоволений твоєю відсутністю!

Марк вийшов з складу та помітив хлопця, який як і завжди дивився в небо

-хаха, більше я сюди не вернусь!
-о? невже тобі попалася хороша навичка? Розказуй!!

І тут Луі не знав що сказати, можна було б і розказати правду, але хлопець побоявся цього, немов не дуже довіряв своїм друзям

-а?..так..це..навичка пов’язана з полюванням…

-вауу! Тобто ти тепер зможеш стати хорошим мисливцем і заробляти більше ніж ми!

-а, ну..про це я й хочу поговорити..

Підбіг Алл, після чого усі троє рушили в сторону воріт міста

-хлопці…не могли б ви позичити мені трохи грошей? Я обіцяю все вернути...

-а? гроші? Не проблема!

Марк одразу ж був не проти. А що ще він міг зробити з своїми грішми? Все своє майбутнє життя він буде працювати на цьому клятому складі, йому було б вигідніше вкластися в того, в кого була хороша навичка

-..добре, а скільки тобі потрібно?

Алл віднісся до прохання трохи більш обережно. Йому всього 17 років та 8 місяців. Він не знає яку навичку отримає, тому був би радий зекономити гроші на майбутнє, але навіть знаючи це, він був не проти позичити трохи своєму другу

-а..ну…я сподіваюсь на хоча б одну срібну монету..

-я дам її тобі

-я також дам одну

Хлопці швидко переговорили та дійшли згоди

-друзі, ви просто неймовірні…велике дякую!!

Відкинувши всі переживання про гроші, Луі та хлопці йшли в сторону воріт та говорили про життя. Луі не планував розказувати їм про свою задумку з щурами, оскільки якби вони взнали про це, то могли б і не дати грошей, це була думка хлопця

Дійшовши до перехрестя, на якому вони зазвичай розходились, Луі залишився на місці, доки хлопці йшли по свої гроші

Взявши їх, та щиро подякувавши, Луі пообіцяв віддати кошти настільки швидко, наскільки він зможе. І це була правда. Хлопець не любив мати борги.

Прямуючи додому, Луі боявся крадіїв, він ще ніколи не тримав стільки грошей, як сьогодні. Зараз 2 срібні монети, і зранку 2 срібні монети..це величезна куча грошей. Цього могло б вистачити на 40 хлібин!