Творець

Закон

Мільйони літ блукав незнаними світами,

Шукав себе — та так і не знайшов.

Лиш пил думок, посіяний в тумані,

Зростив подібних до мене істот.

Вони, мов діти, пізнавали всесвіт,

Їх помилки були  так схожі на мої...

Та не хотів, щоб йшли вони шляхами,

Де я свою вічність загубив.

Тому вогнем вписав закон —

назавжди в їхні долі,

Щоб далі йшли лиш праведним шляхом. 

Та мій закон скував їх волю,

Зробив рабами полум'яних строф.

Які, опавши попелом думок

Засипали саму дорогу.

Омив той попіл гіркими сльозами

І далі знов самотній я пішов.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше