Осінь
Вже дуже скоро пройде літо,
Скінчиться теплий черговий сезон.
Невдовзі всіх накриє злива,
І осінь розгорне свій блідий фон.
Така, по своєму, чарівна пора року
Штовхає нас до відкриттів.
Лише вона дає нам змогу,
Відчути всю палітру почуттів.
Як зазвичай, почнеться шум та гомін,
Занепокоєні, здається, будуть всі.
Але, одні ще тільки йдуть до школи,
А інші вже складають от такі вірші.
Зима
Однажды, очень поздно, ночью,
Завеял ветер за окном,
Стучали рамы, били двери,
Свистела вьюга, был дурдом.
Из-за неё не мог уснуть,
Хотел немного отдохнуть,
Однако, все же не сумел,
Ведь вьюга приоткрыла дверь.
И вот в мою голову уже лезут стихи,
Как будто хотят меня унести,
Мне очень хотелось их записать,
Но они испугались и норовили бежать.
Я их догоняю!
В них книжки бросаю!
Ну, а они всё быстрей и быстрей,
Улетали туда, где им будет теплей.
Но, вот уже солнце выходит с заката,
А я не ложился, вот это утрата...
Однако, уж точно был счастлив и рад,
Тому, что на улице царил снегопад.
Відредаговано: 09.11.2025