Розділ 1. Про війну

Росія – не Україна!

Ми ніколи не будемо рідними,

Ні братами зведеними, а ні родинами.

Ви все життя проливаєте кров,

А ми будуємо мир та любов.

Ваші батьки та й самі ви давно не могутні і сильні,

А також, нажаль, ще й досі не вільні.

Ми же всі козацького роду є гідною зміною покоління старого,

Знають у нас про біль та страждання і пам'ятають ціну держави єднання.

Ще наприкінці того століття обрали країни різні шляхи,

Не воліли жити ті люди, там де зараз знаходитесь ви.

Нам не потрібна ваша «братська любов»,

Яка спонукає стріляти і лізти в окоп.

Вісім років війни

Вже восьмий рік триває бійня,

Шалена, нескінченна боротьба.

Кровопролиття в Україні,

Яке забрало нe однe життя.

Цe війна добра і зла,

Тривала та виснажлива навала.

І ще тоді здавалось що ніколи,

Нe стихне злісна канонада.

У лютому мокшани взяли шлях на Київ,

Тоді на штурм вони зібрали тисячі роїв.

Ця нечесть зруйнувала Маріуполь й Бучу,

Але не мужній наш народ і мову співучу.

Усі ми маємо майбутнє,

Та мрії про щасливі дні.

В яких немає терористів із росії,

У мирі, злагоді і доброті.

Смерть окупантам

Росіян в Україні чекає лиш смерть,

Їх плани військові летять шкереберть.

Розносять козаки навалу злочинів,

І гонять додому фашистських ординців.

Вже тисячі окупантів лежать у землі,

Без слави і світла в своєму житті.

І квіти нестимуть лише до могил,

Бо в Україні з загарбників лишається пил.

Вільний народе, борися щомоці!

І правда, і сила на нашому боці.

Ті орки підуть, як роса на пекельному сонці,

А ми запануємо у своїй сторонці.

Тримаємо стрій і кроком руш,

У пам'ять всіх загиблих душ.

До перемоги, слави й волі,

На зустріч величі і свободі.

Боротьба

Грім гримить, сирена виє,

Чи був «прильот» ніхто не розуміє!

Ось чутно вибухи і паніка серед людей,

Це орки хочуть вбити дорослих і дітей.

Щоденні обстріли цивільної інфраструктури,

Терор, як маркер руської культури.

Відсутність совісті та честі в окупантів,

Які за діями походять на сектантів.

Українці ж б'ються за майбутнє й волю,

Ціною власного життя та болю.

Як леви на своїй землі,

Гамселять ворога на небі, суші і воді.

Переможним стане день закінчення війни,

Коли всі московити заберуться хто куди.

Ми ж не забудемо ніколи цих жахіть,

Це ворожнеча на тисячі десятиліть!

Волонтери в Україні

Волонтери в Україні – це велика сила!

Усе знайдуть вони, від зброї і до мила.

Постійно люди насторожі та мають попит у вояк,

Як би не волонтерські рухи, то й і ЗСУ ніяк!

Щодня працюють мінімум за двох,

Щоб кожен з окупантів в Україні здох.

Тримають поруч олівець, блокнот і ручку,

Збираючи постійно гроші на якусь важливу штучку.

Вони не просять нічого взамін,

Споряджуючи вояків новий загін.

Допомагають, словом, й ділом,

І залишаються при цьому міцним тилом.

Неоціненний внесок волонтерів у перемогу,

Та їх бажання йти на допомогу.

Завзяття, праця і активність,

Стоять за право, честь і гідність!

Слава Україні! Слава ЗСУ!

І смерть російським окупантам!