Завершуючи розмову, вчителі запропонували Тарасику взяти участь у літературному конкурсі. Суть полягала у тому, що потрібно було написати казку, обсяг якої повинен бути 4-5 сторінок. Вид казки автори-початківці обирають самі. На написання давалася неділя. Учні повинні принести свою казку, вказати прізвище, ім'я і клас у якому навчається автор твору. Потім потрібно віддати роботу своєму викладачу української мови і літератури та чекати результати конкурсу. Хлопчик відповів, що він подумає над цим.
Вдома Тарас розповів про конкурс батькам, на що вони відповіли: "синку, якщо ти хочеш взяти участь у конкурсі, то ми тебе залюбки підтримаємо". Почувши це, автор-початківець вирішив взяти участь у літературному конкурсі, тому на вихідних, вже почав писати свою казку.
«Одного чудового весняного ранку, як тільки над горизонтом зійшло сонце в першу чергу прокинулися жайворонки. І як тільки вони прокидаються, то починають співати. Їх спів лунає відусіль…» - так вирішив розпочати свою казку п' ятикласник. Він хотів написати казку про жайворонка, який не полюбляв рано вставати. Тому продовжив так: «Усі прокидалися, як тільки зійде сонце, але був один жайворонок, який не дуже хотів рано вставати, і тому спав подовше. І прокидався він тоді, коли йому хотілося вже їсти. Як тільки його животик забурчить, тоді він летів і шукав собі поїсти. Так продовжувалося доволі довго, аж поки не наступили морози…». Згодом написав, що було з птахом, який звідусіль, не любив рано вставати. Описав подію яка сталася літом. Це було одного чудового літнього дня, коли жайворонок у дворі смакував крихтами хліба, які розсипали діти. Він не помітив, як до нього підкрався кіт. Зазвичай коти сплять удень, але цей чомусь ні. Йому дуже повезло, що він зміг від нього вчасно відлетіти. Бо інакше був би він вже з'їденим. Згодом старші птахи йому пояснили, що коти не завжди можуть спати в день. Тому порадили йому вставати раніше, щоб більше не трапляти у такі халепи. Завершивши свою казку Тарас був задоволений роботою. Написання цього твору зайняло чотири дні, тому що він довго роздумував, про що буде його казка. Переглянувши свою роботу п'ятикласник написав усе, що потрібно було і у середу віддав роботу Любов Петрівні, сказавши що це на літературний конкурс. Вчителька була рада, що хлопчик продовжує розвивати свої вміння і не припиняє писати. Останні дні неділі він тільки і думав про конкурс. Тарасику було цікаво, чи сподобалося журі його казка. Йому не було важливо, хто яке отримає місце. Хлопчик хотів дізнатися думку тих, хто читав і оцінював роботи. На вихідних він вирішив сходити до бібліотеки, щоб повернути твір Івана Франка «Фарбований лис» і узяти щось почитати. Шукаючи у бібліотеці собі твір, Тарас ненароком натрапляє очима на драму-казку «Микита Кожум'яка» Олександра Олеся. Знаючи, що вони скоро будуть проходити цю казку, узяв додому. Повертаючись з книжкою до хати у Тарасика виникло питання. Чи є у школі літературний гурток? Можливо б він ходив на нього і дізнавався щось нове?
Це питання його зацікавило, тому він вирішив спитати це в понеділок у Любов Петрівни. Наступної неділі вчительки української мови і літератури не було, а спитати у когось ще він не наважився. Через неділю вже прийшли результати конкурсу. Учасники, що брали участь прийшли до актового залу. Учнів нагороджували грамотами за участь. Але серед усіх інших було троє авторів-початківців, які отримали перші три місця. І звісно що переможцем став саме Тарас за цікаву, повчальну та оригінальну казку. «Усім учасникам давали грамоти за участь і пакет з подарунком. Але нам троїм, які отримали перші три місця дали грамоти з першим, другим та третім місцем, пакет з подарунками, а також запрошення у наступному конкурсі. Загалом побарунки переможців нічим не відрізнялися від тих, хто просто брав участь,» - так згадує хлопчик. Коли усім подякували за гарні твори, то діти пішли на уроки.