Які обмеження накладає на людину її дар? Яку свободу вона отримує? Чим розраховується за це, зрештою?.. А інакше, може, й не піднятися в ту височінь ідеалу, куди завжди прямує поет, письменник, мислитель…
«Він був хворий, явні ознаки духового розстрою, — згадує історик Дмитро Дорошенко про зустріч із Франком у Києві навесні 1909 року. — Крім того, мав зведені й покалічені пальці на руках. Його переслідували якісь привиди. Щоб збутися їх, він мав з собою банку з розчином креозоту, куди мачав свої слабі, скрючені пальці і кропив ними довкола себе. Йому здавалось, що тоді привиди зникали. Креозот роз'їдав йому пальці, шкіра на них репалася і облізала, пучки рук являли якусь червону страшну рану».
Киньмо це. Творець не потребує виправдання своїх помилок…