Частина третя: На крок ближче до правди (розділ 10)

10 

Настала вечеря, тому всі без винятків пішли у їдальню. На вечерю було як завжди, щось смачненьке. Дітлахи зайняли свої місця та через декілька хвилин приступили до вечері. У їдальні був балаган, усі спілкувались між собою. Раптом Лану прихватило і вона побігла на перший поверх. 

-Що з нею? - запитав Карл. 

-Я й сама не знаю... - відповіла Емма. 

Діти довго не думаючи також спустились вниз за Ланою і помітили, що двері в туалет відчинені. Вони підійшли туди і зазирнули. Дівчина встала перед туалетом і блювали в нього, але це була не просто блювотина, а якась чорна суміш. Дітлахи жахнулись. 

-Якого біса?... - вимовив Карл. 

-Лана, усе в порядку? - поцікавилась Емма. 

-Начебто... - сказала дівчина одразу після того як перестала блювати. 

-Що це за чорна хрінь? - запитав Майк. 

-Я не знаю... Я просто їла, як раптом відчула, що мені погано і побігла в туалет. Я й гадки не маю, що це може бути.  

-Якщо їжа була отруєна? - запитала Емма. 

-Всяке може бути, але ніяк не можу зрозуміти, чому блювотина чорного відтінку? - промовив Майк. 

-В цьому явно замішаний той самий... - сказав Карл. 

-Але для чого він отруїв Лану? - вимовила Емма. 

-Можливо, він намагався мене вбити? Тим паче, цей незнайомець намагався це вже зробити. - подумала Лана. 

-Але для чого йому це? Не легше просто зарізати тебе ножом? - поцікавився Майк. 

-О Боже! Ні! Я краще потерплю і виживу, ніж мене вб'ють. 

-Скажеш таке, Майк. - промовила Емма. 

-Що такого? Я лишень стараюсь подумати з точки зору цього бовдура.  

-Гаразд, Лана, як ти? Полегшало? - поцікавилась дівчина. 

-Так... Здається, вже краще. - відповіла Лана. 

-Мені починає здаватись, що він просто хоче нас залякати. - сказав Карл. 

-До речі, може бути і таке. Не думаю, що він би нас просто так мучив би. 

Майк сперся на стіл, як раптом всі коробки, що були на столі, попадали на землю. Весь їхній вміст розсипався на землю, було багато різної канцелярії, а ще були маски. 

-Для чого ці всі маски? - задалась питанням Емма. 

-Вони для вечірки на останній день, їх використовують кожен рік, білі ти можеш сама прикрасити, а якщо не хочеш цим займатись, тоді можеш взяти вже готові маски. До речі... Маска! Давайте попробуємо зняти із нього маску. - запропонував Майк. 

-Як ти це збираєшся зробити? - запитав Карл.  

-Думаю ми можемо організувати йому пастку, а коли він вже буде в наших руках, тоді попробуємо зняти її із нього. 

-Ну, ідея не погана, але як її взагалі організувати? - поцікавилась Лана. 

-Про це я не подумав...  

-Нічого страшного, у нас ще є час на роздуми і на розробку нашого плану. - вимовила Емма. 

-Чим швидше ми почнемо, тим швидше і закінчимо, тому краще не відкладати. - випало із уст Лани. 

-Гаразд, під час вечірки нам ніхто не повинен мішати, тож ми зможемо обговорити все в якомусь маленькому містечку?  - сказала Емма. 

-Так, авжеж! - промовив Майк. 

Поки дітлахи розмовляли, вони навіть не помітили як вечеря закінчилась. Усі діти почали спускатись із другого поверху і виходити на вулицю. Здається, усі спішили до себе у кімнати, щоб переодягнутись та підготуватись до вечірки, яка зовсім скоро почнеться.  

-Походу, нам також час іти. - сказав Майк.